Про “особливий статус Донбасу”
Я б мовчав на цю тему, бо тема не коштує розмов, але ж багато недурних людей через неї сильно переймаються, навіть питають в особистих повідомленнях – що з того буде?
Нічого з того не буде, попустіться.
Папірець, на якому написано “Закон про особливий статус Донбасу”, ніяк не вплине на реальний статус Донбасу. В реальному Донбасі, нагадаю, фізично нема української влади. Фізично там перебувають окупаційні війська та місцеві колаборанти, які цього закону не визнають, і визнавати не збираються. Вони не вірять ні в яку амністію, бо не вірять, що війна закінчилася (і ви також у це не вірите). Тому в “амністії” нема ні сенсу, ні наслідків.
Пункт, від якого люди найбільше заходяться піною – про фінансування та відбудову Донбасу за рахунок українського бюджету – в мене викликає не стільки обурення, скільки цікавість. Як люди уявляють собі це “фінансування”?.. Броньовані машини “Ощадбанку” під’їжджатимуть до найближчих блокпостів московитів, де стирчать алкоголіки чергового донецького атамана, там перевантажуватимуть мішки з грошима у їх багажники, і повертатимуться порожні назад, у Київ?.. Так? Іншого шляху “фінансувати Донбас” немає – на окупованій території нема жодної установи, на якій би майорів жовто-блакитний прапор, відповідно – нема жодної держустанови, яка могла б прийняти те фінансування і провадити хоч якусь роботу.
Коротше – нема ніякої проблеми у тому, що держава Україна приймає якісь дивні закони щодо території, яку вона один біс поки не контролює. Зараз це не більш ніж політичний хід, черговий порожній папірець, яких з минулого року полетіло у сміття достобіса.
Лише коли українські війська зачистять Донбас від окупантів і колаборантів, от тоді і треба думати, який офіційний статус він отримає.
