У відкритому зверненні експерти попереджають прем’єра та ВРУ про небезпеки документу
У вівторок до порядку денного ВРУ внесено законопроект №4667-3 «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час масових акцій громадянського протистояння, що розпочалися 22 лютого 2014 року», більш відомий як законопроект «про амністію сепаратистів».
Правозахисники в своїй заяві звертають увагу на низку його недоліків, які можуть призвести до фатальних наслідків. Правозахисники наголошують, що цей законопроект прямо суперечить прямо суперечить як, власне, Женевській угоді й Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, так і чинному законодавству України.Зокрема, унеможливлення проведення розслідування цілої низки кримінальних проваджень, а відтак неможливість встановлення винних у вчинених злочинах, неможливість отримання потерпілими відповідного статусу в кримінальному процесі, та отримати в межах кримінального процесу відшкодування за шкоду, спричинену злочином. Окрім того, законопроект у нинішній редакції містить положення про звільнення від відповідальності за тяжкі злочини. Народні депутати пропонують амністувати навіть за тяжкі злочини. Наприклад, ст. 109 ККУ – Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи поваленняконституційного ладу або на захоплення державної влади; ст. 112 ККУ – Посягання на життя державного чи громадського діяча; 113 ККУ – Диверсія; 146 ККУ – Незаконне позбавлення волі або викрадення людини; 147 ККУ – Захоплення заручників; 186 ККУ – Грабіж; 187 ККУ – Розбій, ст. 255 ККУ – Створення злочинної організації; ст.258 ККУ – Терористичний акт; ст. 260 ККУ – Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань.
Із цієї точки зору законопроект не йде в жодне порівняння з майданівською “амністією”, що розповсюджувалася тільки на ст. “Масові заворушення”.
У зв’язву з цим, експерти пропоную внести низку змін до документу до винесення його на голосування до сесійної зали. А саме, привести положення у відповідність до закону «Про застосування амністії в Україні»; передбачити необхідність розслідування всіх злочинів, встановлення винних, визнання осіб потерпілими, фіксування незаконності зазначених дій і лише після цього – звільнення від покарання; передбачити, що звільнення від покарання у кримінальних провадженнях щодо злочинів, якими спричинено шкоду потерпілим, можливе лише за умови примирення із потерпілими та відшкодування шкоди; обмежити коло осіб, щодо яких застосовується амністія лише громадянами України та особами без громадянства, а також обмежити злочини, які підпадають під амністію територіально – Луганською, Донецькою областю та м. Одесою; звільнятися від кримінальної відповідальності має бути можливим лише за тієїумови, що їх дії не є тяжкими та особливо тяжкими злочинами.Окрім того, документ містить “принцип заручників” від якого правозахисники застерігали у випадку із законопроектом щодо амністії учасників Майдану ще в січні цього року, наголошується в заяві. «Верховна Рада знову ставить українську державу в один ряд із піратами та терористами, що використовують інститут заручників як інструмент впливу на ситуацію.”
До речі, таких проектів законів зареєстровано і внесено в порядок денний три різних редакції, жодна з яких не відповідає міжнародним принципам і зобов’язанням України.
Звернення правозахисних організацій http://euromaidansos.org/uk/node/166
