Українська справа про побиття протестувальників з 21 листопада 2013 р. по 22 лютого 2014 р. має хороші перспективи в Міжнародному кримінальному суді (МКС). Про це зазначили засновники МКС, представники Міжнародної федерації за права людини*.
В практиці МКС вже є досвід видачі ордеру на арешт лідерів країн, серед яких президент Судану (за геноцид), очільник Лівії (за «навмисне» вбивство демонстрантів), керівник партії Демократичної Республіки Конго (за призов на військову службу дітей віком до 15 років і використанні їх у військових діях).
Крім найвищих посадових осіб,до відповідальності можуть бути притягнені представники правоохоронних органів.
Олександра Матвійчук, голова правління Центру Громадянських Свобод, зазначає, що проведення ефективного розслідування та покарання винних у масових порушеннях прав людини була і є однією із основних вимог Євромайдану. Оскільки Міжнародний кримінальний суд зосереджує свою увагу тільки на “великій рибі”, саме перед національним розслідуванням стоїть завдання встановлення безпосередніх виконавців злочинів. Для цього правозахисники пропонують створити в рамках Генеральної прокуратури спеціальну комісію із залученням представників громадськості та міжнародних експертів, яка б слідкувала за ходом розслідування не порушуючи таємниці слідства.
Тетяна Печончик, голова Центру інформації про права людини, переконана, що перед лицем Гаазького трибуналу Янукович повинен стояти разом із Путіним. Адже Міжнародний кримінальний суд займається не тільки злочинами проти людяності, але й військовими злочинами. «Я вірю, що день, коли злочинці будуть дивитися на небо в клітинку, не за горами. Для цього українська влада має зробити всього одну річ – звернутися в Міжнародний кримінальний суд з проханням розширити період розслідування і включити туди не тільки події до 22 лютого, але і все, що сталося потім», – зазначає вона.
Розслідування злочинів на Майдані має стати «справою честі» для вітчизняних правоохоронних органів, відзначає Тетяна Мазур, виконавчий директор Amnesty International в Україні. Адже на сьогодні досі не відомо, чи є по цих справах підозрювані, скільки їх, і якщо так, які запобіжні заходи до них застосовані. У встановленні винних у злочинах з 21 листопада 2013 р. по 22 лютого 2014 р. має бути зацікавлена перш за все Генпрокуратура.
Однією з головних вимог правозахисних організацій, яку вони висувають до Верховної Ради, є ратифікація Римського Статуту. Для цього до парламенту подали законопроект 4873 “Про внесення змін до статті 124 Конституції України” щодо визнання Римського статуту.
Один з авторів законопроекту народний депутат Юрій Дерев’янко закликав колег з Верховної Ради ухвалити законопроект, адже «йдеться не тільки про відповідальність високопосадовців, а й інших людей, які сприяють розколу Україну, вбивствам людей і хаосу на нашій території».
Чи буде ухвалений законопроект, наразі залежить виключно від Верховної ради України. В свою чергу, правозахисні організації, серед яких Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини будуть стежити за розвитком подій та всіляко нагадувати народним обранцям про необхідність ратифікації Римського статуту та розслідування злочинів проти мирних протестувальників.
FIDH (Міжнародна федерація за права людини) – створена ще 1922 р., метою діяльності якої є боротьба за захист основних прав і свобод людини в цілому світі. Організація має свої представництва при ООН, Європейському Союзі, Лізі арабських держав, інших організаціях, а також у Міжнародному кримінальному суді (ICC) з метою надання підтримки організаціям-членам у відстоюванні їхніх позицій в міжурядових організаціях, оповіщає міжнародні органи про порушення прав людини і направляє конкретні випадки на їх розгляд, бере участь у розробці міжнародних правових інструментів, розробляє стратегії як з певної тематики, так і стратегії для конкретних країн.
