Dmitry Tymchuk
Отже, браття, короткі підсумки 2-го березня, чергового дня іноземного вторгнення.
З поганого :
1. Росіяни до вечора підготували базу для “остаточного вирішення кримського питання”. Крим набитий військами, в Краснодарській області — ще 15 тис готових до перекидання окупантів. Вночі або вранці можуть бути силові дії проти наших військових частин в АРК.
2. Паралельно створені всі умови для переходу кордону на Південному-Сході. (Але призначення олігархів губернаторами, як не дивно, почало стабілізувати ситуацію. Це зриває плани по захопленню ряду областей.)
3. Я б негайно звернув увагу на Херсонську область. За нашою інформацією, росіяни затіяли незрозумілу метушню біля радіонавігаційної станції ЧФ РФ в Генічеську. Як я писав раніше, Херсонська область — ключ до Криму. Не виключено, готується база для захоплення регіону.
4. Останнє, але найважливіше. Незрозуміла подальша доля наших військових в АРК. Вони стоять і залишаються вірними Присязі, за що честь їм і хвала. Але їх треба рятувати.
З хорошого :
1. Держоргани України нарешті почали інформаційну протидію тій найпотужнішій інформаційній операції, яку розв’язала Росія. Потроху витісняється з наших ЗМІ запущена росіянами деза, мета якої — деморалізувати нас. Спасибі всім журналістам, які допомагають поширювати інформацію! Ви сьогодні — на передовій найважливішого фронту, і це не пафос.
2. Наслідок у т.ч. і цих дій – створення більш об’єктивної картинки в західних ЗМІ. Хоча, за моєю інформацією, багато хто (наприклад провідні німецькі) ЗМІ тримають чітко путінський курс. Тут потрібен моніторинг і — головне — надання їм інформації. Не знаю, хто цим може зайнятися. Я і мої соратники (а всі ми працюємо на голому ентузіазмі) точно не потягнемо. Сподіваюся, профільні держструктури займуться цим питанням. Але це треба робити терміново!
3. Зі зрадників в армії і на флоті у нас, при всіх неймовірних потугах окупантів зломити дух українських військових, на сьогодні 1 (одна) людина – це колишній командувач ВМС Березовський.
4. Українці демонструють найпотужнішу свідомість і патріотизм. Я не знаю, як можна поставити на коліна націю, яка після багатомісячної виснажливої ”внутрішньої війни” і скидання диктатора, будучи виснаженою і прагне тільки до миру та стабільності, так щиро готова захищати свою країну. Я не вірю, що нас можна перемогти. Це — від душі.
Спасибі вам усім. Нехай новий день буде краще, ніж цей.
