Кілька життів тому, десь на початку травня, у мене заглохла машина на блокпосту, куди я черговий бідон борщу хлопцям привезла.
Ну, заглохла і заглохла, зараз чоловікові подзвоню, він приїде і на шнурку відтягне мене на СТО.
– Так стривай, дай я під капот загляну, – каже мені хлопець-самооборонівець з блокпоста.
– А ти автослюсар?
– Та ну взагалі-будівельник, але це фігня, хіба мало, раптом тут все просто … А, ну так точно, клема від акумулятора відійшла! Зараз притисну – є чим? Ну от і все, завелася? Супер! ..
… Пару тижнів тому я майже кричала йому в трубку:
– Зрозумій, ви всі, бердянці, поїхали в зону АТО воювати, у нас тут чоловіків, готових битися, залишилося півтори людини – а ти знаєш, скільки тут зараз вати? Особливо тепер, коли пів-Домбасу до нас приїхало! Послухай, ми зараз викликаємо азовців з усіх гострих випадків – але ти ж розумієш, якщо їх передислокують куди-небудь далеко – місто залишиться ГОЛИМ!
– Ань, не кіпішуй. Ми зараз зачистимо всіх тут, на Сході – і повернемося. І нашу бердянську вату зачистимо, і “понаїхавших” теж. Не хвилюйтеся там, добре? Ми вже скоро! ..
…………………………..
… Віталік загинув сьогодні під Лисичанськом.
…………………………..
Допомогу його родині в Бердянську збирає Серьожа Білоусов. Його телефон – (097) 932-74-20, він може навіть сам під’їхати, куди скажете. Або можна відправити гроші на картку його дочки: 5168 7423 0365 8342, Білоусова Дарина Сергіївна.
У Віталія Піддубного залишилися дружина і двоє дітей. Сім’я по-справжньому бідна – похорон влаштовувати нема на що.
Він був будівельник, Віталік. І останні місяці свого життя будував – на Сході, де вороги руйнували. Будував світ, який можна побудувати зараз тільки зі зброєю в руках. І збирався добудувати там – а потім продовжити ВДОМА.
Я, напевно, не буду закінчувати словами “не встиг”.
Герої не вмирають.
Віталік встиг – своє. Ми – закінчимо
