Вчора ввечері український консул Вадим Костюк розмістив у своєму ФБ-акаунті фотографії розмальованого вандалами пам’ятника на могилі Степана Бандери.
Після оприлюднення фото традиційно в соціальних мережах почалася дискусія про перепоховання Провідника в Україну. Як завжди, більшість дискутантів не орієнтувалася ні в правових аспектах перепоховання, ні в позиціях сторін, від яких залежить рішення питання перепохованя.
Отож, природнє право приймати рішення належить родині. Цю позицію свого часу оприлюднив внук Провідника Степан бандера-молодший. Вона полягає в підтримці рішення Проводу ОУН про створення в Незалежній Україні Пантеону Героїв і перепоховання туди і Коновальця, і Бандери, і багатьох інших провідних діячів боротьби за визволення, які поховані в еміграції. Пантеон Героїв мав би бути в столиці України. Це принципове питання, бо пропонували для перепохованя Львів, Личаківське кладовище, але і Бандера, і Коновалець, і Петлюра боролись за цілу Україну, а не ї частину, і символом їх боротьби може бути тільки Пантеон в столиці. І це не може бути Байкове кладовище, це повинен бути окремий Пантеон. Свого часу пропонувалось створити його на Аскольдовій могилі, але за часів Януковича нікому у владі до українських героїв не було діла. А зараз, так виглядає, нема часу.
Отож, сьогодні м’яч на полі Київради. Якщо міські депутати вирішать, що Києву потрібне таке місце національної пам’яті, далі будуть і згоди, і перепоховання. Якщо ж ні – то борцям, які загинули на чужині, доведеться почекати. Але вони вже у вічності, тому будь-яке очікування не здасться їм тривалим.
