Результати моніторингу протестів, репресій та поступок Центру соціальних і трудових досліджень за серпень-вересень 2014
14 жовтня на прес-конференції в інформаційній агенції «Укрінформ» Центр соціальних і трудових досліджень представив останні результати систематичного моніторингу протестів, репресій та поступок за серпень-вересень 2014 року, присвячені насильству проти цивільних осіб на Донбасі та репресіям проти протестів на всій території України. Проект здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Національного фонду підтримки демократії.
Підсумок: Після обстрілів під час бойових дій найбільшу небезпеку для мирних мешканців Донбасу становлять пограбування, арешти та викрадення. Загальна кількість випадків насильства проти цивільних осіб не зменшилася у вересні порівняно з серпнем, не зважаючи на перемир’я. Найчастіше жертвами стають прості громадяни та представники приватних компаній, місцевої влади, державних підприємств та освітніх установ. Водночас і на всій території України відносний рівень насильства під час протестів та репресивних реакцій на протести надзвичайно високий та перевищує рівень насильства та репресій навіть під час Майдану. Три чверті усіх репресивних реакцій зафіксовані в східних та південних областях України; найчастіше вони стосувалися виступів проти уряду або на підтримку федералізації/відокремлення від України. Найчастішими формами репресій в останні місяці були арешти, затримання, кримінальні справи та судові позови. Порівняно з часами правління Януковича правоохоронні органи менше вступають у фізичну конфронтацію з протестувальниками і менше намагаються перешкодити проведенню протестних акцій, хоча часто не зупиняють насильство проти протестувальників з боку їхніх опонентів.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ:
Насильство проти цивільних осіб на Донбасі
За серпень та вересень 2014 року зафіксовано щонайменше 335 випадків (подій) насильства по відношенню до цивільних осіб на території Донецької та Луганської областей. Не зважаючи на перемир’я кількість випадків насильства по відношенню до цивільних осіб у вересні (161 події) залишилося практично таким самим, що й у серпні (174 події). Цей показник не враховує бойові дії між українськими збройними силами та сепаратистами, а також цивільні жертви безпосередньо внаслідок бойових дій. Також він не враховує насильницькі дії по відношенню до правоохоронних органів та збройних сил України або ополчення сепаратистів.
Загалом, найчастішими жертвами насильства (поза бойовими діями) ставали у порядку спадання: прості громадяни (87 випадків), приватні компанії (69), місцева влада (41), державні підприємства (27), освітні установи (15). Причому, якщо кількість нападів на приватні та державні підприємства, місцеву владу у вересні зменшилася, то кількість випадків насильства проти громадян та освітніх установ помітно зросла.
Найчастішим видом насильства проти цивільних осіб на Донбасі поза бойовими діями в останні два місяці є пограбування (повідомлено щонайменше 93 випадки). Тим не менше, у вересні таких випадків (33) повідомлено майже вдвічі менше, ніж у серпні (60). У третині випадків пограбування приписується ополченню сепаратистів, у решті – невідомим озброєним, які можуть бути і просто кримінальними бандами. У майже половині випадків (46) жертвами пограбування ставали приватні кампанії та дрібний бізнес, але також і державні та комунальні підприємства, власники автомобілів, робітники, пенсіонери.
Небезпека другого рівня для мирних мешканців Донбасу – це арешти або затримання з боку українських правоохоронних органів (52 випадки, хоча їх повідомлена кількість значно зменшилася з серпня по вересень з 38 до 14). Найтиповіші звинувачення – підтримка або пропаганда тероризму та/або порушення територіальної цілісності України, шпигунство на користь сепаратистів або Росії. За повідомленнями затримано або заарештовано щонайменше 59 цивільних осіб. У майже половині випадків (21) – це прості громадяни, але також представники місцевої влади на Донбасі, члени проросійських націоналістичних організацій, іноземні громадяни, журналісти, бізнесмени, священики. Арешти та затримання доповнюються відкриттям кримінальних справ (щонайменше у 21 випадку).
Третя за частотою небезпека для цивільних осіб на Донбасі – це викрадення або взяття в заручники (усього щонайменше 46 подій за два останні місяці). Причому кількість таких випадків значно почастішала у вересні (28 проти 18 у серпні). У більшості випадків, за повідомленнями, їх здійснює ополчення та представники самопроголошених республік (29), у решті випадків повідомляється про групи невідомих. Найчастіше жертвами викрадень стають прості громадяни, але досить часто і представники місцевої влади на Донбасі, працівники адміністрації університетів (зокрема, у Луганську), також – деякі представники самопроголошених республік або командири озброєних груп у результаті внутрішніх конфліктів між сепаратистами.За повідомленнями у серпні-вересні викрадено або взято в заручники щонайменше 112 чоловік.
Крім того, досить частими лишаються спроби проникнення, захоплення та озброєного штурму цивільних приміщень (щонайменше 42 випадки за два останні місяці), як здійснюються, за повідомленнями, або ополченням, або невідомими. Найчастіше захоплюються приватні кампанії, але також і державні підприємства, навчальні заклади, приватні помешкання громадян.
У меншій кількості випадків громадяни Донбасі стають жертвами побиття (щонайменше 11 подій), відкриття вогню по цивільним та вбивств (повідомлено про 15 подій і 12 вбитих, причому майже всі у вересні). Переважна більшість цих випадків приписується сепаратистам, рідше – невідомим особам, в одиничних випадках підозрюються члени українських добровольчих батальйонів.
Важливе зауваження: Ці дані неминуче є неповними і не включають події, про які не повідомили обласні новини. Дуже ймовірно, що насильницьких дій проти цивільних осіб на Донбасі відбувається значно більше, про що ми просто не дізнаємося. Важливо також мати на увазі ситуацію інформаційної війни та схильність українських ЗМІ замовчувати насильство українських сил та перебільшувати насильство з протилежного боку. Однак, навіть такі неповні дані дають змогу побачити загальну картину та співвідношення різного роду небезпек для мирних громадян Донбасу.
