«Не на часі» – у Глобинській, Пирятинській та Заводській громадах Полтавщини вирішили зберегти назви вулиць на честь російського військового діяча Суворова, якого міністр війни РФ Шойгу хоче зробити святим
Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті отримав з низки виконкомів територіальних громад Полтавщини відповіді з приводу ініціатив щодо перейменування вулиць та провулків на честь російського полководця Алєксандра Суворова. У листах, що були скеровані через гарячу урядову лінію кабінету міністрів зазначалося, що ці топоніми є елементом радянської наочної агітації та пропаганди, яка втратила значення після відновлення Україною незалежності.
«Присутність Суворова та інших військових діячів Російської імперії у публічному просторі є актом звеличення держави-окупанта. Міністр оборони (читай-війни проти України) росії Шойгу, російський бізнесмен Костянтин Малафєєв та імперські угруповання «Царьград» та «Двуглавий Орєл» порушили перед Російською православною церквою клопотання про канонізацію цього полководця і зарахування до лику святих РПЦ», – розповів регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
Суворов має явну негативну репутацію в історії України, Польщі та національних меншин півдня нашої держави. Як зазначається на офіційному сайті Українського інституту національної пам’яті, у 1768‒1769 роках був безпосереднім учасником жорстокого придушення Коліївщини ‒ козацько-селянського повстання в Правобережній Україні. Під керівництвом Суворова 1778 року відбулася насильницька депортація з Криму до тодішньої Азовської губернії Російської імперії понад 30 тис. кримських християн (греків і вірмен), внаслідок якої загинуло близько половини переселенців. Суворов причетний до винищення частини ногайців ‒ народу, який у XVIII ст. населяв землі Північного Причорномор’я – території південних областей сучасної України. У 1794 р. очолюваний Суворовим російський каральний корпус жорстоко придушив польське визвольне повстання на чолі з Тадеушем Костюшком.
У сучасній російській ідеології постаті О. Суворова відведено одне з ключових місць, зокрема – у військово-історичному аспекті. У 2014 році цей воєначальник був визнаний найбільш видатним полководцем Росії. Його ім’я на території Російської Федерації та Республіки Білорусь носять: десятки військових училищ та спеціальних шкіл з посиленою військовою підготовкою; сотні площ та вулиць у різних населених пунктах; низка військових об’єктів, військових частин Російської Федерації. Поза цим, чимало військових частин збройних сил Російської Федерації нагороджені орденами Суворова, і зберегли їх у своїх назвах.
В окремих громадах Полтавщини ситуація аналогічна до держави-окупанта. «За інформацією секретаря Глобинської міської ради Олександра Феденка у с. Пироги вулицю та провулок на честь військового діяча Російської імперії Олександра Суворова не планують змінювати. Заводський міський голова Віталій Сидоренко вважає, що вулиця у місті Заводське на честь російського військовика «не підлягає перейменуванню». Заступник міського голови Пирятина Михайло Мельниченко послався на… короновірусні обмеження, означивши тему вулиць на честь російського вбивці у Пирятині та селі Вишневе як неактуальну», – поінформував Олег Пустовгар. Він висловив сподівання, що ці «відписки» є непорозумінням і незабаром очільники перелічених ОТГ звернуть увагу на те, що українським законодавством Російська Федерація визнана державою агресором.
«Настав час всебічного позбавлення від російських впливів, зокрема й у топоніміці. Альтернативи викоріненню російських імперських маркерів у назвах площ і вулиць не існує. У гуманітарній політиці місцевих громад відповідальним особам пора зважати на реалії повномасштабного російського вторгнення, яке ведуть послідовники Суворова-Путін і Шойгу», – підсумував Пустовгар.
Полтавський офіс УІНП
