Генпрокуратуру просять перевірити законність «зборів Греби»
Комітет Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції звернувся до Генеральної прокуратури України з проханням перевірити законність ініціативних зборів громадських об’єднань, де проголосували за громадську частину конкурсної комісії, що обиратиме членів Нацагентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Збори поводилися 17 травня 2015 року під керівництвом заступника міністра Кабінету міністрів Романа Греби.
Вчора, 17 червня Комітет під головуванням Єгора Соболєва розглянув результати спеціальної перевірки діяльності Секретаріату Кабміну з проведення ініціативних зборів антикорупційної громадськості. Член комітету, народний депутат Сергій Лещенко представив результати детального аналізу документів громадських організацій, які вони подали для участі у цих зборах. За його інформацією, з 51 зареєстрованої Секретаріатом Кабміну організації лише 20 мали документи, що належно підтверджують їх досвід у сфері запобігання корупції. Тоді як 31 організація подала доволі сумнівні відомості про свої антикорупційні досягнення, часто у вигляді листів-підтверджень одна одній про те, що ці організації бачились під час певних антикорупційних заходів. Інколи такі підтвердження були перехресними (організація, яка підтверджувала досвід інших, сама у якості підтвердження надавала лист від цих же організацій).
Кілька невеликих груп організацій-учасниць зборів використали ідентичні описи досягнень чи заходах, в яких вони брали участь.
Згідно зі ст. 5 Закону “Про запобігання корупції”, чотирьох членів конкурсної комісії мають обрати громадські об’єднання, які мають досвід роботи у сфері запобігання корупції. Згідно затвердженого Кабміном Положення про конкурс, цей досвід має становити не менше одного року. Таким чином, навіть не заглиблюючись у суть поданих документів, за чисто формальними ознаками уповноважена особа повинна була допустити до участі у зборах 20 організацій з тих 51, які подали свої документи. Бо решта організацій підтвердити досвід боротьби з корупцією протягом року не змогла.
В свою чергу, Єгор Соболєв наголосив, що мінімум 10 організацій мали однакові реєстраційні адреси та керівників. При цьому 31 зареєстрована на збори організація не висували своїх кандидатів, а просто приїхали проголосували за певних людей у бюлетені. Для цього вони їхали з Дніпропетровська, Київщини та окупованого Луганська. Як результат, чотири переможці громадських зборів отримали від 120 до 140 балів кожен. Тоді як кандидат за номером п’ять отримав лише половину балів від найгіршого результату переможця. Решта кандидатів (14 осіб) – не більше 10 балів кожен.
На думку депутатів, під час ініціативних зборів мала місце змова організацій, які синхронно проголосували за завчасно погоджених переможців голосування. Причиною цього парламентський комітет вважає невиконання Секретаріатом Камбіну та спеціально уповноваженого ним заступника міністра КМУ Романа Гребу вимог Закону «Про запобігання корупції». Закон передбачає, що 4 члени конкурсної комісії пропонуються громадськими організаціями, «що мають досвід роботи у сфері запобігання корупції не менше ніж один рік». Перевірити його мав саме заступник міністра, який натомість почав запевняти присутніх, що він не мав права перевіряти зміст документів про досвід, а лише мав пересвідчитись в наявності самих документів організацій.
Таким чином, антикорупційний Комітет вирішив звертатися до Генерального прокурора проханням розслідувати цю ситуацію на предмет можливої наявності змови у діях організацій-учасниць і чиновників. Окрім того, було прийняте рішення додатково просити прем’єр-міністра Арсенія Яценюка взяти під особистий контроль питання виборів до НАЗК та невідкладно призначити перевибори громадських членів конкурсної комісії. На думку комітету, такі дії прем’єра дозволять повернути довіру українців та міжнародних партнерів держави до Уряду, як органу, безпосередньо відповідальному за створення та належний запуск незалежного агентства з протидії корупції. В іншому разі, Кабмін ризикує підірвати легітимність спеціалізованого антикорупційного органу та зірвати підписання безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом.
Нагадаємо, низка антикорупційних організацій, серед яких Реанімаційний пакет реформ, Transparency International Україна, Центр протидії корупції, Центр політичних студій та аналітики Уряд у прямому порушенні закону «Про запобігання корупції». ТІ Україна подала проти Кабінету міністрів два судові позови, які стосуються грубого порушення антикорупційного законодавства при формуванні конкурсної комісії НАЗК. Водночас, правління ТІ Україна вирішило не подавати до складу комісії кандидатуру виконавчого директора організації Олексія Хмари, щоб уникнути безпідставних звинувачень в особистій зацікавленості.
Більш докладніший аналіз громадських організацій, що обирали комісію з вибору членів до НАЗК дивіться в інфографіці.
За додатковою інформацією звертайтесь: Тетяна Кириленко – 050 97 93 596, Андрій Андрушків – 096 60959 76.
