У Києві історики запропонують та обговорять нові підходи до визначення та розв’язання найбільш складних питань, пов’язаних з дослідженням історії та формуванням історичної пам’яті в Україні про Другу світову війну.
Тривалий час уявлення про Другу світову трималися у рамках радянського концепту «Великої вітчизняної війни». Її події тлумачилися як агресія з боку лише «зовнішніх» ворогів – німців та їхніх союзників, а радянська версія історії розглядалася як частина «власної». Якою була ця війна для територій, що входять до складу сучасної України? Чи варто Україні «змагатися» з Російською Федерацією за лаври «переможця» у Другій світовій війні?
Подіумна дискусія «Друга світова війна: глобальний вимір – український погляд»
16 жовтня 10.00 — 19.00
(розклад доповідей див. у прикріпленій програмі)
Інститут історії України НАНУ (м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 4)
зала засідань Ученої ради, кім. 617
Участь візьмуть зокрема:
д.і.н. Іван Патриляк (Київський національний університет імені Тараса Шевченка)
к.і.н., Роман Подкур
Віталій Нахманович (Музей історії міста Києва)
Валентин Рибалка (Український інститут вивчення Голокосту «Ткума»,Дніпропетровськ)
д.і.н. Тамара Вронська (Воєнно-дипломатична академія, Київ)
к.і.н. Сергій Кот (Інститут історії України НАНУ, Київ)
к.і.н. Володимир В’ятрович (Український інститут національної пам’яті, Київ)
д.і.н. професор, член-кореспондент НАПНУ Олександр Удод (Інститут історії України НАНУ)
д.і.н. Марта Дичок (Університет Західного Онтріо, Канада)
та інші (див. у прикріпленій програмі).
Організатори: Інститут історії України НАНУ, Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Громадський комітет для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.
Серед інших тем дискусії — особистісний вимір війни, облік та осмислення людських і матеріальних втрат, роль пам’яті про Другу світову як політичний інструмент. Трагедія військового полону, розстріли мільйонів євреїв, депортації примусових робітників, діяльність сталінської репресивної системи, гендерна специфіка війни – ці теми лише нещодавно стали в Україні об’єктом наукового дослідження. Погляд на події війни через призму історії «знизу» або життєвих практик різних національних та соціальних груп охоплює широкий спектр стратегій виживання. Дослідження цієї сторони історії воєн здатне найбільш виразно показати людський вимір війни, у першу чергу, як трагедію та поразку людяності.
Пам’ять про війну, особливо у її колективних формах, має не лише історичне чи ідентифікаційне значення для суспільства, а й може слугувати важливим мобілізуючим чинником та політичним інструментом, що підтверджує і нинішній збройний конфлікт в Україні, який значною мірою розвивається у «символічному полі» Другої світової війни. Яким чином відбувається формування пам’яті про війну, створення переможних міфів і як вони впливають на сприйняття минулого та сьогоднішню поведінку їх носіїв? Про все це говоритимемо на дискусії, приєднуйтеся!
Прес-служба
Українського інституту національної пам’яті
