Генеральна прокуратура України почала досудове розслідування за фактом вчинення працівниками банку “Надра” привласнення майна в особливо великих розмірах.
Про це йдеться у відповіді Генпрокуратури на звернення народного депутата Юрія Дерев’янка. Саме депутатське звернення стало підгрунттям для порушення справи правоохоронцями.
“Повідомляємо, що 19.06.2015 року Генеральною прокуратурою розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення службовими особами ПАТ “КБ “Надра” привласнення майна в особливо великих розмірах” – йдеться у відповіді ГПУ.
У відомстві також зазначають, що відповідні дії підпадають під ознаки злочину, передбачені частиною 5 Статті 191 Кримінального кодексу України. Зокрема, такі злочинні дії караються позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
“Викладені у Вашому зверненні доводи є безпосереднім предметом перевірки у цьому кримінальному провадженні, за результатами розслідування якого їм буде надано правову оцінку”, – додають в ГПУ.
Нагадаємо, раніше народний депутат Юрій Дерев’янко звернувся до Генерального прокурора України Віктора Шокіна з проханням перевірити дії керівництва і власників банку, у тому числі перевірити ймовірний варіант доведення КБ “Надра” до фіктивного банкрутства.
У зверненні нардеп нагадує, що 5 лютого 2015 року КБ “Надра” було визнано неплатоспроможним на підставі Постанови правління НБУ №83. Після цього 4 червня 2015 року НБУ прийняв Постанову №356, яка передбачала відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “КБ “Надра”.
Дерев’янко також зауважує, що формальна підстава банкрутства банку “Надра” – це недокапіталізація відповідно до вимог стрес-тестування і неприведення діяльності у відповідність до чинного законодавства.
При цьому нардеп припускає, що процедура ліквідації КБ “Надра”, контрольний пакет акцій якої належав міжнародній компанії “Group DF Holdings Limited”, одноособовим власником якого є Дмитро Фірташ, могла бути непрозорою.
У якості аргументів на користь своїх припущень він навів у зверненні декілька обставин.
По-перше, це тривале неприйняття Національним банком рішення про визнання ПАТ “КБ “Надра” неплатоспроможним.
По-друге, стрімке та рекордне зменшення ліквідності банку.
По-третє, у першому кварталі 2015 року банк “Надра” став лідером серед банків з 1 групи класифікації НБУ за скороченням коштів юридичних осіб. Йдеться, насправді, фактично за перші 5 днів, адже 6 лютого була введена тимчасова адміністрація.
Так, портфель валютних вкладів зменшився в 92 рази – з майже 167 мільйонів доларів до 1,8 мільйона доларів, а портфель гривневих вкладів – в 5 разів – з 2,76 мільярда до 566 мільйонів.
По-четверте, різке скорочення кредитного портфелю ПАТ “КБ “Надра” за перший квартал 2015 року. Обсяг кредитів юридичним особам в національній валюті зменшився на 6,86 млрд. гривень, а в іноземній – на 238,7 мільйона доларів.
Окрім того, ліквідація банку “Надра” завдала шкоди державі в особливо великих розмірах. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб змушений виплатити населенню як вкладникам банку близько 3,8 мільярда гривень, наголошує нардеп.
