Роками слідчі радянських «органів» намагалися розшифрувати переписку та встановити зв’язки між ланками підпільної мережі, перехопити відповідні інструкції ОУН. Іноді їм це вдавалося, і тепер, коли радянські грифи «Совершенно секретно» знято, за цими матеріалами історики можуть вивчати історію українського підпілля.
Команда Електронного архіву українського визвольного руху avr.org.ua підготувала колекцію раніше таємних документів про схеми застосування конспірації, кодів, шифрів та інших хитростей українського підпілля у період 1940—1950-х років.
«Документи, що увійшли в підбірку, містять інструкції, схеми структурних підрозділів, місць переховування, а також правила застосування шифрів та кодів у документації Організації українських націоналістів. Колекцію доповнюють протоколи допитів та листування керівників ОУН щодо цієї теми», — розповідає керівник проекту Електронний архів визвольного руху Андрій Когут.
Дослідження систем шифрування та кодування дає можливість історикам ОУН та УПА проникнути в таємниці підпільного зв’язку, розшифрувати таємні повстанські документи, відтворити складні взаємозв’язки між підрозділами підпільної мережі.
«Найважливіша, смертельно небезпечна для підпільників та їхніх родин інформація мала бути прихована, а точніше зашифрована, щоб утруднити ворогові проникнення через зв’язкові лінії у структури підпільників. Тому однією з основ конспірації було шифрування повстанського діловодства, прізвищ та імен, місць і часу зустрічей провідників та багато чого іншого», — розповідає історик Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького».
За словами Забілого, часто розкриття таких кодів буває єдиним ключем для встановлення функційної приналежності окремих документів, дешифровки населених пунктів та встановлення справжніх прізвищ повстанців.
Документи датовані 1940—1950 роками та є здебільшого матеріалами українського підпілля, конфіскованими чекістами.
Колекцію можна переглянути на сайті Електронного архіву українського визвольного руху за посиланням.
Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.uaє спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею «Тюрма на Лонцького». Сьогодні в Е-архіві доступні копії 10892 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.
Прес-центр Центру досліджень визвольного руху
