У звʼязку із війною Росії проти України українські громадяни можуть звертатися за міжнародним захистом в ЄС. Окрім відомого статусу біженця актуальним став ще один інструмент – «тимчасовий захист».
Тимчасовий захист не означає отримання статусу біженця, втім, особи, які отримали тимчасовий захист в ЄС, можуть у будь-який час подати заявку на отримання статусу біженця.

1 рік, цей період може бути автоматично продовжено на наступний рік в залежності від ситуації в Україні










Конкретні права особи, яка звернулась за наданням тимчасового захисту визначаються внутрішнім законодавством конкретної країни ЄС. Тому для того, щоб ними скористатися, потрібно звернутися за дозволом на проживання до органів влади відповідної країни, які займаються питаннями тимчасового захисту. Там переміщеним українцям мають видати документ, який пояснює зрозумілою їм мовою їхній статус та права.

1. Громадяни України, які вимушено покинули Україну 24 лютого 2022 року або після цієї дати в результаті військового вторгнення російських військ.
2. Особи без громадянства та громадяни третіх країн, крім України, які користувалися міжнародним захистом або еквівалентним національним захистом в Україні до 24 лютого 2022 року.
3. Члени сімей перших двох категорій, у тому числі чоловік/дружина (включаючи і незареєстровані шлюбні відносини, якщо такі відносини визнає відповідна держава ЄС) та їх неповнолітні неодружені діти або діти їх чоловіка/дружини (без різниці, чи вони народжені у шлюбі чи поза шлюбом, чи усиновлені), а також їх близькі родичі, які проживали разом з ними у складі сім’ї на момент вторгнення Росії до України, і які повністю або переважно перебували на утриманні осіб з перших двох категорій.
4. Громадяни третіх країн, які легально проживали в Україні до 24 лютого 2022 року на підставі дійсного дозволу на постійне проживання, виданого відповідно до законодавства України, та які не можуть повернутися в безпечних та довготривалих умовах до своєї країни або регіону походження.


Закордонні дипломатичні установи України оприлюднюють контактну інформацію таких органів, а також посилання на відповідні першоджерела (зокрема, у перекладі українською) на інтерактивній мапі
та сторінках посольств/консульств у Facebook.