На цих вихідних в Польщі, на етнічній території Лемківщини, пройшов 25-ий фестиваль “Свято культури над Ославою”. Основною його метою було зміцнення традицій української культури.
Фестиваль відбувався у селі Мокре, що знаходиться неподалік містечка Сянок, на річці Ослава. У далекі 80-і роки основним ініціатором його проведення було “Українське суспільно-культурне товариство”, сьогодні ж ініціативу перебрала організація “Об’єднання українців у Польщі”. Фестиваль був представлений колективами із Франківщини, Закарпаття та Львівщини, а також зі словацького та польського прикордоння – Перемишля, Лемківщини, Пряшівщини.
Не обійшлось на фестивалі й без складнощів, адже під час дійства вимкнули електроенергію. Варто зазначити, що пройшла невеличка гроза, втім, місцеві ж запевняють, що це польська провокація. “Я щойно телефонував до місцевих служб, які відповідають за електропостачання, там мене запевнили, що перебоїв електроенергії не може бути, адже все працює в звичному режимі, тому я вважаю, що це провокація з боку польської влади”, – запевняє місцевий житель, етнічний українець, пан Михайло.
Українці відповіли на провокацію державним гімном, та кличем: “Слава Україні! Героям Слава!”, після чого продовжили фестиваль акапельно.
Варто відзначити, що у цій окрузі діють православні, греко-католицькі та римо-католицькі церкви з українською мовою літургії, українська школа. А місцеві жителі згадують, як їхні діди воювали в загонах УПА. “З сусіднього села пішла чота хлопців, воювати на Закарпаття в 39-му, за Карпатську Україну. Ніхто з них не повернувся…” – згадує чоловік літніх років, пан Йосип. А ще пропонує допомогу українцям, каже, що має певну побутову техніку, яку не використовує. До прикладу, холодильник. Втім, проблеми з транспортуванням ускладнюють передачу допомоги. Пан Йосип пропонує мішечок волоських горіхів. Ми ввічливо відмовляємося та обіцяємо повернутися вже наступного року. Поважний пан тисне руку і робить з нами світлину на пам’ять.
Загалом, атмосфера фестивалю була дуже проукраїнською. В очах літніх людей прочитувалася ностальгія за Україною, дехто з гостей пам’ятав як тут велись бої УПА. Відчувалось, що у певному розумінні, історична пам’ять в цих краях збережена набагато сильніше ніж на Закарпатті Адже, тут пам’ятають про Карпатську Україну, УПА та шанують традиції, плекають українську мову, а на запитання чи Ви нас розумієте українською, дехто навіть ображався, мовляв, не забувайте, що ми – українці!
