Людина без характеру, – як билина під вітром. А то й гірше, – прогинається у повному штилі на одну думку про ранковий вітерець. Суспільство без характеру, – вічний пластилін в руках лукавого сусіда і вічні безглузді жертви його найкращих синів й доньок.
Питання сильного характеру знову гостро стає на порядок денний. Виховання молодого покоління, а відтак формування здорового суспільства впирається в осмислення такого непростого і багатовимірного поняття, як характер. Характер особистості і характер народу.
Саме цій темі, з ініціативи Львівського педагогічного Товариства ім.Григорія Ващенка та Львівського будинку вчителя, був присвячений круглий стіл на тему «Проблема характеру на тлі освітніх реформ в Україні», який відбувся 15 травня поточного року у Львівському державному університеті фізичної культури.
На круглому столі було заслухано ряд доповідей, які торкаються цього непростого явища у його різних аспектах.
Професор Омелян Вишневський висвітлив історію становлення проблематики формування характеру українськими педагогами у доповіді «Проблема виховання характеру в українській педагогіці». Показано, що це питання вперше підняв Костянтин Ушинський ще у другій половині ХІХ ст.
Наступна доповідь «Короткий аналіз праці Н.Я.Григоріїва «Українська народна вдача» може заслуговувати на статус відкриття для українського читача забутого і незнаного у нас вченого Н.Я.Григоріїва, міністра освіти часів УНР.
Никифор Якович Григоріїв створив добре аргументовану працю, насичену фактажем, цитатами багатьох вчених, аналізом поточного стану, статистичними даними, котрі торкаються проблеми вдачі українського народу.
Чим цікава ця праця для нас сучасних? Тим, що це є історичний зріз ментальності українського народу станом на першу третину ХХ століття і з нашого теперішнього часу ми можемо оцінити динаміку змін, яких зазнав наш народ протягом наступних 100 років, переживши радянську окупацію, голодомори , війни і безпрецедентний терор, який за влучним висловом Івана Багряного у «Саді Гетсиманському» можна назвати «великим демонтажем людини».
Н.Я.Григоріїв провів детальний опис вихідної ментальної матриці українського народу, запропонував механізм її формування та висвітлив фактори, які впливали (впливають і надалі впливатимуть!) на неї.
Непросту тему підняла у своїй доповіді «Емоційний інтелект як складова медіаграмотності» заступник директора Львівського обласного інституту післядипломної освіти Наталія Пастушенко. Як розвинути в собі імунітет до маніпуляцій в медіапросторі? В чому полягають інформаційні маніпуляції? Як вони впливають на нашу емоційну сферу?
Доцент кафедри педагогіки і психології ЛДУФК Андрій Окопний у своїй доповіді «Теоретичні аспекти фізичного виховання в педагогічній спадщині Г.Ващенка» знову загострив акценти на проблемі тіловиховання, як фактору формування здорового молодого покоління, в основу якого обов’язково мусять бути закладені християнські моральні принципи
Після виступів доповідачів розгорнулась жвава дискусій учасників круглого столу, – викладачів ВУЗів, вчителів загальноосвітніх шкіл, науковців академічних установ.
Проведення Круглого столу викликало неабияке зацікавлення у засновника Педагогічного товариства ім. Григорія Ващенка пана Омеляна Коваля, котрому 24 лютого сповнилось уже 98 років. І це не просто фігуральний вираз, – ця людина ЖИВЕ! І це зворушує і надихає усіх нас.
Підсумком роботи можна вважати загальну думку: слід розпочати працю над осмисленням необхідності роботи над вихованням харáктерності наших дітей у наших родинах і школах, над шляхами творення українського національного характеру, яким би ми хотіли його бачити в майбутньому заради розквіту нашої Батьківщини, заради створення здорового, сильного і щасливого суспільства.
Голова Львівського педагогічного
Товариства ім.. Григорія Ващенка Олексій Манько