Давайте вже потроху забувати про Путіна. Принаймні не демонізуймо його до вселенських масштабів.
Це ряжена лялька, яка уособлює всю сутність «русской душі». Скоро він стане хлопчиком для биття, «крайнім» за всю катастрофу.
Так, його треба судити. Так, він злочинець. Але я не хочу, щоб у світу і в нас склалося враження, що «якби не Путін, то з росіянами можливі нормальні відносини». Це брехня.
Сотні років «російський» народ був і є носієм імперського, шовіністичного вчення. Сотні років вони нищать нас та багато інших народів.
Червоні, білі, царські, ліберальні, єльцинські, путінські москалі несуть нам горе, смерть і руїни. Хтось більше, хтось менше. Коли терор менше, це не означає, що «росіяни» стали кращими. Це означає, що вони «встают с калєн» і готують нову біду.
З москалями не може бути спільної мови. Їхній інстинкт заточений на поглинання та знищення інших.
Чи означає це, що ми маємо здійснити славнозвісний «геноцид» всіх «русскіх»? Ні! Ми маємо звільнити свої землі і стати в авангарді визволення всіх поневолених Московією народів.
Лише знищення московського імперського центру та дешовінізація всієї території т.зв. ерефії дасть добрі основи для глобальної безпеки і розвитку.
Путін у Гаазі, це добре, але мало. Якщо не зламаємо хребет рашизму, то завтра вони викохають нового фюрера.
Будьте реалістами, вимагайте «неможливого».
Андрій Левус
