Бельгія планує надати Україні винищувачі F-16, Європа вперше в історії призначає комісара з оборони, а Трамп може впливати на Орбана. Які зміни відбуваються в європейській політиці, як вони впливають на Україну і чи зможе наша держава отримати надійні гарантії безпеки?
Про це в інтерв’ю з “Ми — Україна” розповів Зенон Коваль, Член Екзекутиви СКУ, політичний радник Европейського Конґресу Українців і Товариства Українців в Бельгії, спеціальний радник посольства України у Бельгії (1992-1995).
Світовий Конґрес Українців опублікував транскрипт розмови, відредагований для зручності.
Бельгійські F-16: від заперечення до прийняття
Рішення Бельгії надати Україні винищувачі F-16 [після тривалого періоду виключення можливості надання такої допомоги] стало можливим завдяки декільком факторам. По-перше, у [лютому] змінився уряд: колишню коаліцію, що включала франкомовних соціалістів, які, можливо, не підтримували активну допомогу Україні, замінив новий уряд, де міністерську посаду обійняв представник фламандських націоналістів, що призвело до зміни офіційної позиції країни.
По-друге, Бельгія отримала нові літаки F-35, які замінили старі F-16, звільнивши їх для передачі. Цей крок був необхідним, оскільки Бельгія бере участь у місіях НАТО з патрулювання повітряного простору, наприклад, над Балтійським морем, і їй потрібен був резерв літаків. Крім того, тривале продовження російської агресії та невдалі спроби припинити війну підштовхнули Бельгію до надання цієї довгоочікуваної допомоги.
Європейська дипломатія: оборона і військова промисловість
Хоча екстремістські партії (і ліві, і праві) стали трохи сильнішими в Європейському парламенті, його основна, демократична більшість, як і раніше, рішуче підтримує Україну.
Що ж до Європейської комісії, то тут є одна важлива зміна. Вперше в історії ЄС призначили комісара, який відповідатиме за питання оборони, безпеки і навіть космосу. Раніше такого не було, оскільки оборона не входила до компетенції ЄС. Цю посаду обійняв колишній прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс, який дуже прихильний до України.
Призначення такого комісара пов’язано з тим, що він займатиметься розвитком європейського військово-промислового комплексу. Його завдання — об’єднати зусилля оборонних підприємств різних країн ЄС (зокрема Німеччини, Франції, Італії, Іспанії) у спільні проєкти. Це потрібно для двох речей: по-перше, щоб посилити обороноздатність самого Євросоюзу; по-друге, щоб створювати спільні проєкти з Україною. Багато європейських країн уже працюють над спільними ініціативами з українськими підприємствами.
Гарантії безпеки: сила паперу і реальні механізми
Сам по собі документ про гарантії безпеки не має сили, якщо його не підкріплено реальними механізмами для виконання. Меморандум про взаєморозуміння — це лише заява про наміри співпрацювати, без конкретних деталей.
Україна вже має досвід із Будапештським меморандумом, який не мав механізмів для реалізації. Тому цього разу Україна не повторить цієї помилки.
Зараз Україна має найширшу коаліцію підтримки за всю свою історію, що складається з “коаліції охочих”. Її прикладом також є формат “Рамштайн”, який об‘єднує міністрів оборони різних країн.
Важливо, щоб питання щодо України вирішувалися за її участі. Також важлива участь Європи в обговоренні миру і безпеки на континенті. Тому було дуже позитивно, коли під час візиту до Вашингтона президент Зеленський взяв із собою європейських лідерів, що зробило розмову з президентом Трампом більш конструктивною.
Трамп, Орбан і заморожені активи
Президент США Дональд Трамп має значний вплив на Віктора Орбана, прем’єр-міністра Угорщини. Між ними існують особливі, дружні стосунки, і Орбан прислухається до Трампа. Завдяки цій взаємодії, Трамп, як стверджується, переконав Орбана не блокувати вступ України до Європейського Союзу. Це важливий момент, оскільки позиція Угорщини довгий час була однією з головних перешкод на шляху України до ЄС.
Водночас, останні дії Орбана викликають занепокоєння. Він розпочав судовий процес проти Європейського Союзу. Причина — рішення ЄС використати прибутки від заморожених російських активів для фінансової підтримки України.
На думку Орбана, таке використання коштів є несправедливим. Хоча Угорщина сама отримує значну фінансову допомогу від ЄС в рамках політики солідарності (коли багатші країни підтримують бідніші), він вважає, що прибутки від російських активів не повинні йти Україні. Замість цього, він, імовірно, хотів би, щоб ці гроші спрямовувались, наприклад, до Угорщини.
Чи дочекається Україна покарання агресора?
Головний принцип, з якого слід виходити, — це необхідність засудити агресію. Якщо цього не зробити, вона може повторитися знову і знову. Російська агресія має бути засуджена, щоб запобігти подібним діям у майбутньому.
Для того, щоб притягнути винних до відповідальності, необхідно збирати докази всіх злочинів. Величезну роботу в цьому напрямку виконує Олександра Матвійчук, лауреатка Нобелівської премії миру. Її команда займається документуванням злочинів, щоб ці матеріали могли бути використані в судах.
Без професійно зібраних і юридично оформлених доказів неможливо буде засудити ні саму агресію, ні конкретних людей, відповідальних за злочини, скоєні проти України. Наскільки швидко це станеться — невідомо, але ця робота є надзвичайно важливою для встановлення справедливості.
