Десь декілька тижнів назад в окопі «вангував» побратимам, що в повітрі запахло виборами і переговорами
Як це можливо, питали побратими!?
Очевидно для того щоб вони пройшли треба підвести базу – говорив я.
Напрацювати перелік пунктів прийнятний для сторін.
Знищити опозиційні осередки спротиву всередині країни.
І…залучити в якості важкої артилерії наших європейських партнерів.
У великому «хитрому» інтервʼю Мосійчук один з головних неформальних перемовників влади Давід Арахамія, вже трохи проговорився про базу.
Для Росії вона незмінна і очевидна.
Підрив суверенітету України через фактично обмежене право вести зовнішню політику, підрив цілісності держави зсередини через будь-які форми автономії, знищення української ідентичності («денацифікація»), та закріплення і збереження маркерів колоніалізму (язик і крівославіє).
Загалом ослаблення, гниття, крихкість для того щоб агресія 2.0 пройшла успішніше…
Очевидно, зробити це на вимогу Кремля викликало б гнівний спротив, тому – робитимуть з подачі Заходу, – казав я побратимам.
Скажімо, під гучними словами про захист меншин. Що ніби-то є імперативною вимогою для вступу у ЄС.
Урядова ініціатива по повному згортанні українізації під виглядом захисту нацменшин і ніби на виконання наших зобовʼязань перед партнерами – перший дзвіночок.
І як памʼятаєте, почалася вона навіженою кавалерійською атакою на захисників української мови під вигаданим ще попередньою владою терміном «вишеватників», що прийшов на зміну ще совєцькій ідеологемі «щирі», з персональним ударом по Ірині Фаріон.
Задум зрозумілий – задавити спротив в зародку. Показати українців заледве не ворогами держави і прогресу, ну і звісно світлого комуністичного європейського майбутнього.
Що цікаво, ця синхронна спланована і так виглядає проплачена кампанія (як в минулому керівник прес-служби партії та професійний журналіст з понад 10 літнім стажем маю підстави так стверджувати) в Україні робилася діячами так званного ліво-ліберального табору (умовних Мустафів і Сєрьож), використовуючи наявні ресурси орвелівського штибу, де ні про Правду, ні про Україну звісно не йшлося і не йтиметься).
Приміром одне жовте інтернет видання за день видавало в розділі головні новини три про Фаріон. Не про Путіна, війну, російську агентуру, а про Фаріон.
Ця кампанія з відвернення уваги, до якої не гребували залучати навіть відверто проросійські сили (пряма дія) та СБУ (цікава звʼязка еге ж) зірвалася.
Далі ми побачили дику хвилю постів, від тих же, хто атакував Фаріон про необхідність завезення в Україну мільйонів нелегальних мігрантів, а заодно збільшення рівня толерантності.
При чому промоніторте. Ті самі люди.
Тобто йдеться не про захист і підтримку української нації, що вистояла і збереглася в тисячолітній війні, окупаціях, геноциді, а дику колонізацію і розбавлення, розчинення та розчавлення українців по війні.
Цікаво почитати аналітику, а на які саме підприємства треба людей? Яку кількість і головне, якого фаху?
Очевидно йдеться точно не про випускників Оксфорду. Радше про ті етнічні банди нелегалів, які так дошкуляють нашим сусідам.
Переважно людей з радикальними антиєвропейськими поглядами, фанатичною релігійністю і антихристиянством, наявністю досвіду участі в бойових діях та відсутністю будь-якої кваліфікації.
Схоже мета наново колонізувати Україну, розчинивши українців, щоб вернутися до стану «на нашій не своїй землі»…
При чому лівацький актив уклоністів робить це знаючи, що такі ідеї розколюють суспільство і точно не підтримує більшість на фронті.
Це нахабний, підлий, цинічний удар нам в спину.
І чергове підтвердження як ліволіберальні сили вміють вступати в союз або виступати корисними ідіотами проросійських сил.
Зрозуміло, що влада передбачає спротив, тому напевно готуватиму нове «31 серпня 2015 року» чи намагатиметься позбутися в інший спосіб опонентів цих диких ідей.
На жаль, те що прогнозував раніше починає набирати реальності.
Звісно, можна було б закликати наших тимчасових попутчиків у війні з росією та ідеологічних опонентів взяти тайм-аут і не вкидати тем, які підривають синергію суспільства.
Але це на марне. Ці товариші були, є і залишаються підлими каїнами.
Їм байдуже, що ми кровʼю захищаємо свої цінності і теж маємо право реалізувати свій проект. Як і вони, якщо звісно воюють.
Я приміром воюю за українську Україну, тисячолітню мрію «мертвих, живих і ненароджених братів моїм», що зустрічали монголо-татарську навалу, піднімали козацькі і гайдамацькі повстання, билися під Конотопом, Крутами. Це та сама війна за Волю, Свободу, Рідну землю, за ті самі цілі.
І Ніхто не дає права нинішньому поколінню української нації перекреслити тисячолітню часто трагічну боротьбу попоредників.
Для чого вони повставали і вмирали, щоб славних прадідів великих правнуки погані це зрадили?
Я боюся за Велику Україну, субʼєктну, лідерську.
За відновлення і скріплення ідентичності Української нації, що збереглася але суттєво постраждала в результаті багатовікового етноциду, лінгвоциду та найжахливішого злочину в історії людства.
За Україну «без холопа і пана»: народоправну, націєорієнтовану.
За плекання традицій героїчної минувшини і водночас інтенсивний технологічний ріст країни.
Це як дерево – крона якого стремить високо вгору і не гнеться й не ламається від геополітичних бурь, бо має міцне коріння і стовбур, а ми лиш листочки що зʼявилися восени і опадемо до зими, щоб дерево жило.
Ми маємо бачення розвитку економіки, не олігархічної, і не неоколоніальноі, орієнтованої передусім на інтереси нації, а не особистий егоїзм.
Повірте, таких програмних засад, ми націоналісти маємо багато.
Готові дискутувати з нашими опонентами, аргументувати свою позицію, йти з відкритим забралом.
Але не готові терпіти підлість і підступні удари в спину.
Пишу це з гіркотою, в холодному і брудному окопі, під палахкотіння окопної свічки.
Пишу бо розумію, що «дітваки» в тилу, можуть змарнувати все до чого так довго і так трагічно йшли українці.
Хтось вкотре напише що в автора забагато букв, але їх менше, ніж наших наших предків, які гинули в кожному селі під час Голодомору і імен яких не памʼятає ніхто.
Пишу і не прошу, а застерігаю.
Не чіпайте нашої мови, історії, наших предків і майбутнього наших нащадків.
Давайте завершимо війну перемогою і подискутуємо, хто правий.
П.С. Ці слова ще й до друзів, «яких какая разніца» гниль зараз підносить на своїх шпальтах, водночас паплюжачи нас.
«Осанна» щодо вас у заголовку, дуже швидко обернеться в «розіпни»
в висновку.
Козаки тримаймося купи. Биймося за Україну скрізь…
П.П.С. А щодо дурних ініціатив Кабміну, що тягнуть на державну зраду, то наведу цитату з книги «Уся королівська рать»:
«– Ти знаєш, що сказав Лінкольн?
– Що? – спитав я.
– Він сказав: дім, що поділився в самому собі, не стоятиме. Та він помилився.
– Он як?
– Так,– підтвердив Хазяїн.– Ось у нашому уряді половина – раби, а друга – сучі сини, і він стоїть»…
