Ігор Лосєв
Видатний давньокитайський воєнний теоретик стверджував, що війна – це шлях обману. «Якщо ти сильний – вдавай, що ти слабкий. Якщо ти слабкий – вдавай, що ти сильний». Отже, обман супротивника є важливим елементом бойових дій. Ця істина була зрозуміла ще східному мудрецю, який жив 2,5 тисячі років тому…
З того часу в світі змінилося багато, однак фундаментальні основи воєнної діяльності зберігають відкриття древніх полководців і мислителів. Часто прояви цих великих відкритів ми бачимо в сучасних війнах.
У 1973 році відбувся воєнний конфлікт між Єгиптом і Ізраїлем, який здобув назву «війна Судного Дня» – «Йом-Кіпур». На той час Ізраїль контролював східний берег Суецького каналу і збудував там укріплення, лінію, названу на честь ізраїльського генерала Барлева. Кілька місяців араби постійно заявляли, що повернуть собі Суецький канал, але абсолютно нічого не відбувалося. Нарешті ізраїльтяни припинили реагувати на ці погрози. І саме тоді, коли на ці погрози ізраїльські військові зовсім припинили звертати увагу, араби форсували Суецький канал, висадилися на його лівому березі й захопили лінію Барлева. А потім почали просуватися у глибину Синайського півострова.
Засновник сучасної ізраїльської держави Давид Бен Гуріон заявляв, що Ізраїль може виграти багато воєн, а програти тільки одну. Це справді так, враховуючи геополітичне оточення Ізраїлю та характер сусідніх режимів. Доля країни під час цих подій висіла на волосині. Тоді «Медінат Ісраель» було врятовано військовим генієм генерала Аріеля Шарона, танки якого прорвалися на західний берег Суецького каналу і розпочали наступ на Каїр. Єгипет попросив про мир… Але для нього початок цієї операції був вдалим. Арабам удалося ввести ізраїльтян в оману щодо своїх намірів…
Гідним учнем древнього воєнного теоретика виявився і український генерал Валерій Залужний. Ми пам’ятаємо, як кілька місяців він і його Генеральний Штаб говорили про визволення Херсону. Багато хто з наших оглядачів уже почав ставитися до цього іронічно. Але російський ворог у це повірив і почав перекидати свої угрупування на південь, під Херсон. А в цей самий момент ЗСУ завдали стрімкого і переможного удару на півночі, на Харківщині. Ворожа армія зазнала там дошкульної поразки. І тепер, коли генерал Залужний розповідає, що в нього мало боєкомплекту, немає танків, літаків, набоїв і тому він не може планувати великих наступальних операцій, я уявляю, як напружується російське військове керівництво, котре вже має власний гіркий досвід. Вони думають, що генерал Залужний знову збирається їх надурити. Але не знають де, на якому напрямку…
Однак справді, нашому головнокомандувачеві нелегко, враховуючи величезну кількісну перевагу східних дикунів. Щоб успішно їм протистояти, потрібна технічна якісна перевага, а це залежить не тільки від нас, а також від наших союзників. Тому не треба вимагати від Залужного і ЗСУ швидких перемог. Не забуваймо слова великого Клаузевітца: «У військовій справі немає нічого неприступного для пересічного розуму. Але воювати складно».
