Міфи про медичну реформу та спільні риси медреформи й визвольної боротьби: з бандерштатівцями спілкувалася виконувач обов’язків Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
Гутірка з виконувачем обов’язків Міністра охорони здоров’я Уляною Супрун відбулася 5 серпня у рамках фестивалю «Бандерштат-2017».
Вона одразу пояснила, що ця розмова відбувається під час фестивалю «Бандерштат» тому, що тема розмови «ніщо не зупинить ідею, час якої настав». З її слів, час медреформи настав, як настав час визвольної боротьби у 1930-40-их роках. Коли настає час такої ідеї, відповідальність українців полягає в тому, щоб діяти, а не стояти осторонь і чекати, що хтось усе зробить.
«У 1991 році ми отримали незалежність, а в 2014 – здобули її, коли на Майдані викинули з країни диктатора та висловили бажання бути незалежними та долучитися до європейської системи, а не лишатися на місці», – зауважила Уляна Супрун.
Вона пояснила абревіатуру у себе на футболці – «WWBD» – «what would Bandera do». З її слів, у міністерстві щоразу перед ухваленням важливих рішень ставлять собі питання, «що зробив би Степан Бандера? Чи піддався б? Чи пішов би на компроміс?».
Вона наголосила, що про медреформу побутує багато міфів – про нібито закриття лікарень, звільнення лікарів тощо. Натомість нині запровадили програму «Доступні ліки» – речі, які ніколи раніше не були доступні пацієнтам, переважно пенсіонерам, стали тепер доступними.
Виконувач обов’язків міністра розповіла, що учасниками визвольних змагань були її діди, а її батько запам’ятав, як у віці 7 років разом із дідом-католицьким священиком ходив лісами Івано-Франківщини, де ховали загиблих упівців. У її мами, коли та була малою дівчинкою, у хаті розташовувалася криївка повстанців. Коли у віці 11 років Уляна Супрун приїхала в Україну 1970-их років, вона побачили, що тут живуть вже не ті люди, про яких розповідала їй бабця – ці люди були не вільними, а пригнобленими системою. Після отримання Україною незалежності в 1991 році українці почали змінюватися і ставати подібними на українців часів визвольних змагань. Вона зазначила, що молодь нині – нащадки тих людей, народжена у вільній від терору і диктатури країні.
На жаль, система часів диктатури, з її слів, в Україні лишилася, найбільше – у системі охорони здоров’я. Так, немає поваги до медичних працівників, які мають низькі зарплати і змушені брати гроші від пацієнтів, щоб вижити, і немає поваги до пацієнтів, які годинами чекають у чергах до лікаря. Це призводить до того, що українці не поважають одне одного.
Вона зазначила, що ми не можемо бути завжди революціонерами – потрібно побудувати таку державу, де не було б потреби в революції, тому що держава правильна. Уляна Супрун наголосила «свобода народам – свобода людині» – це гасло УПА, клич, у який вірили. Наразі українцям бракує ідеї про те, якою має бути держава. Вона нагадала, що українці голі-босі та практично без армії зупинили на своїй території найбільшу армію Європи. Це сталося завдяки великій підтримці народу і тепер потрібно підтримувати не лише армію, а й ідею держави та народу.
Вона розповіла, що під час підготовки медичної реформи зустрічалася у кожній області з медичною спільнотою, волонтерами, адміністрацією і після цього законопроект подали у Верховну Раду.
«Якщо дозволимо, щоб нам писали історію, щоб вирішували нашу долю, повториться те ж саме, що в 1950-их роках», – наголосила Уляна Супрун, сказавши, що боротися потрібно так, як колись ОУН-УПА, що донині у Москві бояться імені Бандери. З її слів, якщо ми зможемо змінити совкову медичну систему, коли понад 100 тисяч людей помирають щороку від хвороб, які виліковні, а українці живуть на 10 років менше за європейців, то ми зможемо змінити усе.
До урядовця пролунало чимало питань від бандерштатівців. Так, нарікали на високу вартість медикаментів в Україні порівняно з сусідніми країнами через монопольну змову дистриб’юторів.
Уляна Супрун відповіла, що наразі розпочали програму «Доступні ліки», знизивши ціни на ліки, що ввійшли у програму ціни на 23%. Також створюють систему реімбурсації, референтні ціни, які не можуть перевищувати середню ціну на ліки у Польщі. Наразі контролюють таким чином 210 найменувань препаратів. Медзаклади можуть закуповувати 360 ліків за кошти бюджету стовідсотково і пацієнти ані копійки не повинні платити за ці ліки під час стаціонарного лікування. Вона запевнила, що зустрічі з дистриб’юторами та імпортерами ліків щодо зниження цін проводить щотижня.
Також Уляна Супрун відзначила, що обладнання для медзакладів не варто закуповувати взагалі, як це роблять, наприклад, у США. Там обладнання беруть в оренду, яку сплачують щомісяця, згодом отримуючи нове обладнання замість застарілого. Так, ніхто не платить мільйон доларів за апаратуру, що застаріє за декілька років. В Україні це досі було неможливо зробити, тому що лікарні були комунальними закладами. Коли вони стануть некомерційними підприємствами, вони матимуть змогу брати в оренду медичне обладнання.
