Микола Ворон
Від 24 лютого Україна безперервно присутня в інформаційному просторі всього світу, її доля стала об’єктом постійної уваги журналістів та експертів з політики та безпеки. Спочатку демократичний Захід був заскочений несподіваним нападом Росії на Київ під претекстом, ніби, Україна – «штучна» й надумана державна структура, а чинну владу прозвали «нацистською». Мало хто з державних керівників Заходу розумів справжні мотиви й цілі Москви, та реагували на жахливі новини з фронту з позиції довголітнього пацифізму: безпорадно, намовляли піти на переговори й якось примиритися з даною ситуацією, навіть радили, зокрема Німеччина, скласти зброю й піти на поступки Москві. Проте, сталося несподіване, все склалося інакше.
Україна робила те, що їй підказувало генетичне прагнення українців до свободи й політичного самовизначення. Поволі з попелу пожарищ й в результаті бойового мистецтва на своїй віковічній землі перед світом постає нова, мужня й велична Україна. Вона викликає подив і захоплення, вона притягнула увагу всього світу, вона отримувала міцну й надійну підтримку демократичних держав. Бо всі усвідомили, що Україна проливає кров за ті цінності, які демократичний світ на словах пропагує.
Відомий політолог й експерт з питань безпеки Йонатан Голслах, викладач Вільного Університету в Брюсселі, свою щотижневу колонку у фламандському журналі “Knack” від 22 листопада присвятив Україні під промовистою назвою «Нові європейці: Україна може стати новим бастіоном проти авторитаризму зі Сходу».
Пропонуємо вашій увазі коментар професора Й. Голслаха.
Якщо Україна колись отримає шанс відбудувати свою країну, вона не толеруватиме, щоб нова генерація жадібних олігархів встановлювали порядок денний. Або країна перетвориться на повноцінну демократію, або Україна вкотре не відбудеться. ЄС у своїх власних інтересах буде підтримувати перший сценарій.
Багато хто скептично оцінює здатність українців успішно відбудувати свою країну після війни. Вони впевнені, що країна знову потрапить у руки корупційних олігархів. Президент Володимир Зеленський повернеться знову до своїх попередніх недобрих звичок: відновляться – цензура, корумпована політика й політичний шантаж. Якщо коротко, то мирна Україна може перетворитися на бездонну яму.
Конференція з експертів та політичних коментаторів при Оксфордському університеті, котра відбулася минулого тижня, надихнула мене таки на оптимістичну перспективу. Українці не готові свою країну, за яку вони не вагалися покласти життя й врятувати її від загибелі, віддати на знищення росіянам чи зажерливим землякам. Навіть стосовно Зеленського в них чітка позиція: під час війни він проявив корисну діяльність, але він повинен відкрити можливість передусім для представників нового покоління.
Професорка Вікторія Середа пояснювала, як ця війна стала нагодою очищення, що раз на завжди розвіяв стереотип т.зв. совєтської людини. Українське суспільство,- зазначає Вікторія Середа,- не має таких струнко організованих громадських структур, як у Західній Європі. Проте, через війну в українців збудилася велика і спільна відповідальність за свою країну. Понад 80% українців ангажується тепер добровільно на підтримку громадських цілей. Український програміст, який нещодавно мріяв про свою нову машину марки BMW, нині працює на підтримку своєї країни. «Ніхто вже не зможе нам відібрати нашу країну».
При тому виклики залишаються величезними. Війну ще не виграно, й наступна зима обіцяє стати жахливою. Кошти на відбудову країни вже тепер сягають до 500 млрд євро. 1,2 мільйона будинків треба буде відновити, як і докласти сил на поліпшення продуктивності 15 млн гектарів родючого грунтового покриву. А засоби ЄС обмежені: кошти для відбудови вже тепер дорівнюють загальному бюджету ЄС для міжнародної програми розвитку країн на період 8 років.
Якщо українське суспільство отримає нашу допомогу, це дасть Європі небачену потугу, вона здатна створити міцний бастіон проти авторитарних режимів зі Сходу; Європа матиме потужного військового партнера й аграрну скарбницю, котра в поточному столітті приноситиме неоціненну користь. Це, в будь-якому разі, означає для всіх — праця на довгу мету. Але українці показали, що вони сьогодні де в чому стали більше європейцями, ніж ми.
Переклав з недерландського – М.Ворон
PS. Йонатан Голслах є професором Вільного Університету в Брюсселі з політології, відомий експерт з безпеки, ґрунтовний знавець стрімкого розвитку та потенційних загроз від червоного Китаю.
Він також автор цілої низки відомих політологічних публікацій. Серед них, «Сила раю. Як Європа може бути попереду в 20-му Азійському столітті»» (2014 р.), у 2017 р. ця праця була перекладена на українську мову і видана київським В-вом Темпора. З нагоди презентації своєї книжки в Києві Й.Гослах дав інтерв’ю журналу «Український тиждень». Розмова нині доступна в е-мережі:
https://tyzhden.ua/jonatan-holslakh-ukraini-ne-slid-maty-zavysoki-ochikuvannia-vid-ies/.
Читач має тут змогу порівняти висловлювання досвідченого політолога Й.Голслаха з 2017 року з його нинішніми поглядами, які скореговані війною Путіна проти України та захопливим опором українців провальним намірам Путіна і його ідейних послідовників.
