Три роки Зеленського

1) Давайте визнаємо, що головну помилку зробив український народ. Проігнорувавши гасло «Армія. Мова. Віра» – українські виборці дали зрозуміти путіну, що це для них неактуально.

Протистояти путіну хотіли лише 25% громадян. Іншим подобалися Зе!вислови: «просто пєрєстать стрєлять», «дагаварімся пасрєдінкє», «Мір в глазах путіна».

Натомість, слова «а то путін нападе» – викликали в українців гомеричний регіт.

От у бідолаги путіна і склалася стійка уява, що українці не чинитимуть спротив, що мир для них важливіший гідності.

І КОЖЕН, хто голосував за Зеленського – своїм бюлетенем кував у путіна і його камарильї впевненість у потрібності війни і легкості перемоги.

«Та вдруг-шо, хоть поржем» – виявляється насправді не дуже ржачним.

Це урок нам і нашим дітям. Голосуєш – думай про далекі наслідки свого голосування.

2) Зеленський обставив себе фаворитами. Ті, хто мав сміливість бути хоч трошки самостійними, як от Богдан, Разумков, Смолій – тих пішли.

Залишилися не професіонали, а царедворці.

Виключення – армія. Але це заслуга не так офісу президента – як старання наших союзників, які настійливо рекомендували хоч у цій царині зробити ставку не на фаворитів, а на професіоналів.

3) Як наслідок, корупція в країні повернулася до рівня режиму Януковича. Велике будівництво – це мільярдні відкати. Це розбещення фаворитів, яке не надовго припинила війна. І яке безумовно вже зараз знову розпочалося при відбудові звільнених територій.

4) Відбулося згортання реформ. Через міжбюджетні відносини – реформи децентралізації. Яке зараз, при воєнному стані набуло зловіщих форм. Заторможено судову реформу. Стала притчею криза Конституційного суду.

5) Відбулася фасадизація деяких реформ, як от відміна недоторканості (а вийшло як можливість Зе! через генпрокурора здійснювати репресії) чи закону про імпічмент (по якому зняти президента неможливо). Багато популістичних і пафосних рішень приймалося і президентом і КМУ.

6) Зеленський і К електорально залежні. Тому усі рішення спочатку підсвічували у фокус-групах – зайде піплу, чи ні. Тобто фактично не вели народ і країну у майбутнє, а підлаштовувалися під ситуацію, тільки б не втратити рейтинг.

7) Україна абсолютно провалила боротьбу з КОВІД-19, при цьому Зе! заявив себе майстром спорту у цій боротьбі.

Взагалі піар – це єдине (крім грабувати), чим займався офіс президента. Це дратувало усю експертну спільноту (яка не танцювала в пулі Зеленського) та ДУЖЕ – наших союзників.

9) Постійні наїзди на союзників у стилі «Альо, гараж, чому ми не в НАТО?» – дратували ще більше.

10) Вагнергейт та супутні скандали наштовхували до висновків, що в ОП є один або кілька кротів РФ.

11) Натомість, влада фабрикувала справи проти лідерів опозиції і лідерів громадської думки.

12) Зірвано оборонні замовлення. Кілька років не виконувалися програми по створенню своїх ракетних систем, протитанкових систем. Це аж дуже схоже на спецоперацію ФСБ.

13) Загальна неготовність до війни. Тут можна писати окремо і дуже багато. Але розміновані Чонгар і Перекоп, неготовність попередити людей про небезпеку (а значить – продемонстрована недовіра до власного народу), відсутність системної роботи з головами громад, ігнорування попереджень союзників і відверта брехня (згадайте про шашлики) – все це думаючих людей наводить на думку, що не просто (як каже Арестович про*балі), а фактично як керівники держави – вчинили або злочинну халатність, або те, про що зараз не можна говорити.

14) Вже у час війни Зе!команда і оживший після місяця поневірянь Єрмак роблять зачистку опозиційних телеканалів, абсолютно незаконно примінивши до них військову цензуру (Прямий, Еспресо, 5-й канал). Зачищається все. Поки країна воює – ОП готується до виборів.

Тепер про те, що було зроблено правильного.

1) Прийнято земельну реформу. Це однозначно в плюс. Хоча розуміємо, що тут до голосувала ЄС і Голос.

2) Нам повезло, що Зе! електорально-залежний. І в рішучий час це добре для країни.

Зеленський відчув і зрозумів стихійний порив українців стояти на смерть проти орди. Прийняв виклик путіна. Десь на місяць пропали єрмаки і «іже с німі». І при повному невтручанні ОП – ЗСУ, тербати і партизани здобули перші перемоги.

3) Найбільшим здобутком Зеленського вважаю його невтручання у дії військових. На росії путін воює по глобусу – і ми бачимо результати його бездарності. Зеленський же фактично виступає лише речником ЗСУ і МЗС. Його сценаристи пишуть просто геніальні тексти.

4) І будемо відверті – Зеленський їх дуже талановито зачитує перед різними парламентами і всередині країни. Я би поставив 10-ть по 12-бальній системі.

Це якщо дуже коротко.

Як бачите, я похвалив Зеленського.

Тому ніяких розмов про критику.

Не на часі.

Але ще через два роки все буде Україна.