ЗЕЛЕНІ СВЯТА
19-го червня 2016
Слово в Катедрі верх ап. Петра і Павла в Мельборні –
Стефан Романів
Слава Ісусу Христу !
Релігійний та національний календарі в українському народі дуже часто переплетені. Зіслання Святого Духа та Зелені Свята прекрасний приклад цього.
Сила, мужність, відвага це риси які Святий Дух втілив в апостолів. Воїни України мали і донині мають ці риси та характеристики.
Мучники Церкви, вояки, добровольці віддали все в змаганню за релігійні та національні права, за волю та свободу .
Вони вписані в історію. Вони знанні і не знані – Найновіший список перед Господом це Небесна Сотня, це ті, які останними роками на Сході Україні воюювали за правду і свободу. В цей час наступного року напевно будуть інші на тому списку бо Російська агресія, війна на Сході не закінчена.
Героізм, герої унапрямлюють наше щоденне життя, дають нам фундамент на якому можемо будувати майбутнє.
Сьогодні відзначуємо Зелені Свята та згадуємо наших героїв.
Пригадаймо собі, що день героїв, який обходимо 23- травня , встановлений у далекому 1941 році Організацією Українських Націоналістів . Все це звязано – Зіслання Святого Духа, Зелені Свята, відзначення героїв Робимо це , щоб наша справа жила і перемагала. Героїзм для кожної людини має своє значення .
Зелені Cвята – Зіслання Cвятого Духа та Вшанування Героїв –
Як те все повязати – Чому ми це робимо – Яке значення це все має ?
Зелені Cвята дають нам хвилину в християнському та громадському житто застановитися над тим – Хто ті герої, яку роль вони відграють в історії нації, які прикмети Героя , а найважніше, яке значіння їхні діла, мають для мене особисто, для нас як спільноти, для нас як Народу – Який в тому є люнцюг тяглости?
Прихід християнства в Єврoпу поглибив та змiцнив європейське розуміння героїзму. Жертва Христа, який ціною власної крові відкупив гріхи людства, стає світоглядним дороговказом життєвих вартостей людини, а безсмертя душі скасовує матеріалістичні підстави для дискусій про безглуздість героїчної смерті. Україна, як невід’ємна частина.
В житті є різного роду герої, а саме – Людина яка на полі бою загинула, людина яка віддала своє життя для ближнього, людина, яка в щоденному житті щось надзвичайного зробила. Ці прикмети, які дають людині силу, можна повязати з дарами Cвятого Духа.
Як нарід українці особливо відзначають своїх героїв – щоб не тільки їх запамятати, але щоб черпати силу для щоденного життя, вживати їхні вчинки для наслідування.
Відзначення Дня Героїв – це свідчення нашої твердої волі йти накресленим Героями Нації шляхом боротьби до найвищої мети — Державної Незалежності, Могутності і Слави. Новітні покоління українців твердо її усвідомлюють і міцно тримають прапор, на якому понад сто років тому Микола Міхновський накреслив: “Одна, єдина, вільна, неподільна Україна від гір Карпатських аж по Кавказ”.
У день Героїв ми маніфестуємо єдність із княжими дружинниками, козацтвом, гайдамаками, Січовими Стрільцями, героями Крут і Базару, націоналістами-підпільниками, та повстанцями й дивизійниками; ми присягаємо нашу вірність справі Святослава Хороброго, Володимира Великого, Сагайдачного, Хмельницького, Мазепи, Ґонти і Залізняка, Шевченка, Міхновського, Петлюри, Коновальця, Бандери, Шухевича та вже згаданому новітньому списку героїв, створеному в останні роки, разом з мільйонами відомих нам і знаних сьогодні лише Богові вірних синів та дочок України.
Зрештою хто такий герой в українському контексті? Це людина, яка присвячує своє життя Україні, не вимагаючи взамін ні слави, ні маєтків.
Це герої Берестечка, 300 козаків, яким ніхто не погрожував смертю у випадку відступу. Це такі як Степан Бандера, якого гітлерівці примушували зректися Незалежності України ціною жахливої смерті його братів і який, як звичайна людина, мав вільний вибір — відмовитися від Акта 30 червня 1941р, або й ні.
За кілька тижнів будемо відзначати 75 ліття цього Акту, сенс якого лише останнім часами став зрозумілим, і стане однією з підпор для нової України.
Герой — це той, хто знає свою відповідальність перед майбутньою історією свого народу. І він своєю кров’ю нав’язує історії свою волю — бо історія не знає іншої валюти ніж кров, якими би ми не намагалися бути пацифістами.
Чи бачимо тих героїв сьогодні?
Герої є між нами, але питання не в тому, чи вони є, а в тому, чи вони потрібні нашому суспільству? Герой приходить до народу не для того, щоб показувати виставу, а для того, щоб своїм прикладом вести людей до боротьби за ідеали.
Той, хто думає, що можна обрати героя в обмін на кульок гречки, жорстоко помиляється. “Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний”. Так і пояснюють, між іншим, причини Голодомору. Горе тому народові, який у вирішальні моменти історії шанує кашоїдів більше, ніж героїв.
Історія не знає такої валюти як гречка, вона не хоче знати ні долара, ні євро. Їй потрібне життя, прожите для власного народу. І тому справжній герой, коли він до вас прийде, не пропонуватиме гречки, він може запропонувати тільки боротьбу, а тим, хто не боїться — кров. Їхню власну, пролиту не під примусом героя, а зі зрозуміння, що в світі є цінності, які стоять понад життям і смертю.
Тим з нас, хто не хоче прогавити прихід героя, потрібно зрозуміти мотиви його життя, і спробувати самому зробити хоч трошки за такими правилами. Зрозуміти, навіщо Шевченко писав вірші, за які його карали тюрмою і засланням, зрозуміти, за що каралися такі як Стус і Гірник, і чому вони зробили свій вибір.
Справжній герой потрібен тим, хто живе для людей, не питаючи, що йому за це буде.
Ми звикли бачити Героїв у момент їхньої смерті, але ми не сміємо забувати того, що сама смерть була тільки завершенням, була кінцевим акордом їхнього героїчного життя. Ми свідомі того, що не завжди маємо змогу боротися зі зброєю в руках за наш відвічний ідеал, але ми завжди маємо змогу цей ідеал наближувати нашими щоденними вчинками, трудами нашого життя.
Герої залишили нам великий заповіт.
Він досі не довершений. Життя дає нам щоденну нагоду і можливість класти і нашу цеглинку під цю будову, якої їм не довелося закінчити. Ми мусимо ті можливості бачити і їх використовувати. Пам’ятники Героїв і їхні могили мусять нам дати силу йти їхнім шляхом. Від них мусимо черпати ту полум’яну любов до Батьківщини, яка казала їм забувати про все матеріальне і тимчасове, в ім’я духовного і вічного.
День Героїв мусить бути для нас днем іспиту совісті, днем, в якім кожний поставить собі питання, що зробив він чи вона за останній рік для здійснення заповіту тих, що лежать в могилах.
Хай Свято Героїв дасть нам силу і витривалість до дальшого змагу. Щоб кожного дня року можна було про Героїв сказати, що хоч вони полягли, вони живуть. Живуть у чинах мільйонів, скованих одною думкою, з’єднаних одною волею, одним святим почуттям.
Слава Україні ! Героям Слава !
Вічна їм память ! Герої не вмирають!
The religious and national calendars in the Ukrainian nation are often very intertwined. That is what makes the Ukrainian nation and is people often so unique.
Spirituality, patriotism, national pride, love of God and Nation are the elements that cannot and should not be separated. These sentiments have served the Church and Ukraine well in maintaining a strong set of values for which many have given their lives to ensure a better and just tomorrow.
Pentecost and Sviato Heroiv are a living example. Celebrating the Holy Spirit and His strength is the impulse that drove many Ukrainians and Ukrainian formations to defend these values.
We, as communities in Ukraine and in the diaspora take strength from their actions, we remember them and we acknowledge the lives lost. We remember the families, the wives or husbands and their children that had to live out their lives without their loved ones. The human element is often overlooked.
In our Australian Ukrainian context, we also remember those who fought for Australia in the many wars. They fought for the same values – to ensure a better and just tomorrow.
The concept of heroism takes on many forms, some seen and some unseen. In 1941 the Organisation of Ukrainian Nationalist initiated the concept of a day of remembrance of heroes to ensure that the struggle for national and human rights was to be entrenched in history and those that laid down their lines would not be forgotten.
The most recent roll of heroes presented to our Maker are the Heavenly Hundred and those that have died in battles against Russian Aggression in Eastern Ukraine. Unfortunately, that honor roll continues to grow.
We remember and take strength from those who paid the ultimate price to ensure a better and just tomorrow.
