Нацистський концтабір для військовополонених “Шталаг-328” у Львові, відомий як Цитадель, варто перетворити на Український мілітарний музей. Таку думку висловив директор Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” к.і.н. Руслан Забілий у коментарі “Гал-інфо”.
“Цитадель, за архівними документами, охоплює 30 га площі. Територія є занедбана, запущена і недоглянута. Вона перетворена в предмет комерційного торгу. В першу чергу громадськість та спеціалісти-музейники, культурологи, історики мають реагувати на це однозначно і доволі жорстко”, — зазначив Руслан Забілий.
За його словами, до створення Українського мілітарного музею можна залучати і власників, які придбали приміщення колишнього концтабору. “Такий проект може бути не лише національним, але й має всі шанси стати міжнародним з огляду на ті події, які там відбувалися. Нагадаю, що крім червоноармійців, там утримувались представники європейських країн: бельгійці, французи, італійці та інші військовополонені, які там загинули”, — сказав історик.
На думку Забілого, центральне місце мала б зайняти тематика нацистського концтабору та участь у Другій світовій війні українців-червоноармійців, представників інших національностей колишнього СРСР та інших європейських країн, які тут утримувалися в період нацистської окупації.
“Зрештою, тут в повній мірі може бути розкрита мілітарна тематика сучасної російсько-української війни. Новітня мілітарна історія українського війська. Наприклад, не задіяні площі Цитаделі дозволяють відповідно організувати оглядові майданчики для військової техніки ЗСУ”, — вважає історик.
Він також наголосив, що Львів – це єдине місто в Європі, в центрі якого був нацистський концтабір для військовополонених.
“За різними даними, там утримувалося і загинуло до 200 тис. військовополонених. Тому це місце болю та пам’яті не лише українців, але й представників інших європейських націй, і ми не маємо права ставитися так цинічно до нього. Люди там фактично винищувалися. Табір потрібно було розвантажувати і до періоду 1942 року його розвантажували цілеспрямованим інфікуванням військовополонених різними хворобами – від тифу до чуми. Вони просто вимирали. Їх захоронювали на території табору. Вже пізніше останки спалювали. Ці місця потрібно ознакувати, щоб по братських могилах не гуляли песики і не було заростей бур’янів”, — зазначив дослідник.
Історик також нагадав, що вежа, яка зараз функціонує як готель, була призначена для утримання комісарів, євреїв, офіцерів: “Недаремно вона отримала назву вежі смерті, адже там дійсно цілеспрямовано знищували людей за конкретними ознаками”.
Нагадаємо, раніше з’явилась інформація, що одну з веж колишнього нацистського концтабору, площею 1500 квадратних метрів, яка збереглась у найкращому стані, продають за 800 тисяч доларів. Цю інформацію підтвердили в Управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради. Раніше у цій вежі хотіли зробити ресторан, але така ідея спричинила обурення серед громадськості.
Оборонний комплекс “Цитадель” складається з чотирьох фортифікаційних веж і приміщення казарм. Вони занесені у державний реєстр як пам’ятка історії, архітектури, згідно з постановою Кабміну від 2012 року №929.
Цитадель, як оборонна споруда, була побудована в середині ХІХ ст за типовим проектом ще часів Австро-Угорської імперії і в такому цілісному стані вона збереглася лише у Львові. На території інших країн збереглися лише фрагменти, або ж сама Цитадель (центральні казарми гарнізону), або якась із веж. Цілісно комплекс, у такому практично ідеальному стані, зберігся лише у Львові.
У час німецької окупації у вежах і казармах утримували військовополонених. Німецька влада створила тут “Шталаг-328” у липні 1941 року.
Як відомо, у Львові функціонує музей, створений у колишній катівні КҐБ та гестапо, — Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”. Він один із лише трьох у Східній Європі (два інших — це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі у Берліні). Музей за ініціативи львівської громади відкрито Центром досліджень визвольного руху за сприяння Служби безпеки України 28 червня 2009 року, 14 жовтня він отримав статус національного.
Прес-центр Центру досліджень визвольного руху