Коли на критичні зауваження щодо розвитку гри «Джура» і її перспективи у відповідь лунає: «Джура» жила, «Джура» живе, «Джура» буде жити!», я не сприймаю цієї «радянщини» і впевнений, що «Джура» буде доти, доки будуть люди, які нею живуть, тобто фанатично віддані справі її популяризації в українській спільноті і впровадженню серед української молоді.В цьому контексті бачу, що існуюча «Джура» матиме перспективу, якщо:
– в кожному закладі освіти буде діяти курінь джур з не менш як двох роїв різновікових або одновікових;
– кожний курінь матиме можливість проводити протягом навчального року не менше одного коротко тривалого таборування (не менше трьох днів), однієї поїздки за межі області, одного довготривалого таборування під час літніх канікул (не менше 10 днів);
– в кожному закладі освіти буде працювати з гідним рівнем оплати праці хоча би один виховник джур, який пройде вишкільний курс з підготовки виховника джур;
– в кожній територіальній громаді для кожної вікової групи окремо проводитимуться щорічно в кінці навчального року підсумкові етапи гри «Джура; а в області – обласні;
– в кожній територіальній громаді буде діяти відповідний штаб гри «Джура», до складу якого будуть обов’язково входити виховники джур, а в області – аналогічно обласний;
– в кожній територіальній громаді для проведення підсумкового етапу буде своєчасно створюватися відповідний організаційний комітет, який звітуватиме перед штабом про проведення підсумкового заходу;
– в кожній територіальній громаді буде діяти координаційна рада з питань утвердження української національної і громадянської ідентичності, до складу якої обов’язково буде входити представник штабу гри «Джура»;
– в кожній територіальній громаді не менше раз у рік буде проводитись навчання для виховників джур і окремо для курінних, ройових;
– в кожній територіальній громаді буде розроблена і діяти програма заходів з утвердження української національної і громадянської ідентичності, в якій буде окремий блок заходів з розвитку гри «Джура»; аналогічно в області – обласна.
В умовах війни можуть бути внесені певні корективи, але після узгодження з Головним штабом гри «Джура». Тому треба терміново налагодити регулярну і ефективну роботу Головного Штабу, який має не тільки проводити засідання, але працювати у форматі робочих груп. Якнайшвидше має бути створена робоча група ГШ з розробки однострою, шевронів і відзнак учасників гри «Джура». Це дуже важливий мотиваційний чинник для учасників гри.
Особлива проблема гри «Джура» – проведення більшості заходів в режимі онлайн. Необхідно ГШ терміново розглянути питання онлайн-режиму і прийняти відповідне рішення.
Дехто з друзів зауважив, це «обсяг роботи шалений і нею не реально займатись, суміщаючи основне навантаження (вчитель-предметник, завуч, педагог організатор)», що «в кожному навчальному закладі повинна бути окрема людина, яка займається виключно Джурою як мінімум на ставці. В кожному управлінні має бути окремо методист по Джурі (не сумісник) і звичайно достойне фінансування і оплата праці».
Повністю погоджуюсь, що «обсяг шалений», а грошей і відповідно підготовлених фахівців як завжди немає. Але пригадую, коли ми тільки починали Джуру, то нас вважали мрійниками, а потім виявилось, що коли треба, то все можливо. Допомагало тоді, допоможе й нині слово Франкове:
“У кожного в руках тяжкий залiзний молот,
I голос сильний нам згори, як грiм, гримить:
“Лупайте сю скалу! Нехай нi жар, нi холод
Не спинить вас!
Зносiть i труд, i спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить”.
Мені невідомо як зараз поширюється інформація про гру «Джуру» по відомчих каналах. Часто виконавці на місцях (виховники і організатори) її не отримують або отримують не в повному обсязі із запізненням. Щодо поінформованості адміністраторів (начальників управлінь освіти, директорів закладів освіти), то тут залишається тільки гадати чи не знають чи саботують. Тому цей допис нехай йде на широкий загал з надією, що таки знайде своїх адресатів і виконавці знатимуть які цілі і завдання «Джури» у новому 2023/2024 навчальному році. Слава Україні!
