А чому всі вчепилися в Ложкіна? Це ж природно і прогнозовано. І сумно.
Ложкін, кажучи модним терміном, – технократ. Він заточений на результат без прив’язки до політичного або геополітичного розкладу. Питання патріотизму йому чужі, якщо вони не вигідні. А любов до Росії, вона з дитинства. Вона невід’ємна частина виховання. А як реально багата людина, він відірваний від реальності. Він живе в тому світі, де немає війни. Де є тільки ефективність. Йому поставлене завдання, він його виконує. Він не друг Україні, і не ворог. Він взагалі ніяк.
Він людина без особливих моральних проблем, коли справа стосується ділових питань.
Він закапсулювався в той час, коли ще “ходив по землі” і мав об’єктивну картину на той момент. Але це було давно. До тисяч смертей. До категоричного заперечення ідей руского міра і взагалі всього російського.
Але Ложкін цього не знає. Як і не знає про глобальне зубожіння. Для нього все це цифри. Йому це не цікаво. Він технократ, заточений на результат.
Він облагороджений ватник, народжений і вихований в ватному середовищі. Просто зараз інші розклади і бути ватником неефективно. Якщо буде вигідно і потрібно для ефективності лягти під Росію, він під неї ляже. Нічого особистого, бізнес.
Але те середовище, в якому він виріс, завжди буде йому ментально ближче.
Він дуже ефективний менеджер. Він дуже ефективний бізнесмен. Але поняття патріотизму в його системі координат немає. Можливо, для великої політики так і потрібно. Але мені це не зрозуміло. Я не можу цього прийняти. Мене дуже турбує, що людина з таким світоглядом очолює АП під час війни з Росією. Під час війни потрібно чітко або – або. Хрестик або труси. Люди вмирають за Україну а керують ними прагматики, які тяжіють до руского міра і вважають Україну проектом.
Я не тяжію до російської культури і не є носієм російської традиції.
І для мене Україна не політичний проект. Для мене Україна понад усе.
……………..
“Будущее Украины – как бы мы к этому ни относились – неразрывно связано с будущим России. Миллионы украинских граждан исторически тяготеют к русской культуре, да что там тяготеют – просто являются носителями русской культурной традиции. Наша задача – сделать так, чтобы они не чувствовали себя чужими внутри украинского политического проекта”. Б. Ложкин.
