Як функціонують волонтерські мережі і як вони допомагають українським воякам в зоні АТО Українській Інформаційній Службі розповів координатор одного з найбільших та найуспішніших об’єднань – Центру підтримки волонтерів – Роман ОРИЩЕНКО.
– Романе, розкажіть, будь ласка, за якими напрямки діє Центр?
– В рамках нашого Центру ми працюємо одразу на кілька напрямків.
Перший з них – медичний, ми долучаємось до забезпечення військових частин, батальйонів необхідними медичними засобами.
Друге – це шпиталі. Так, ми допомагали військовому госпіталю в місті Щастя, зараз допомагаємо шпиталю в місті Артемівськ. Проблема військових госпіталів полягає в тому, що хороші госпіталі, які забезпечені всім необхідним для лікування поранених, не знаходяться в зоні АТО. В зоні АТО функціонували маленькі лікарні, зараз їх взагалі практично немає, а допомога ж потрібна в першу чергу на передовій.
Також допомагаємо військовими лікарями. Бо в штабі деяких батальйонів досі немає штатних лікарів. Тому ми або направляємо медпрацівників в ті батальйони, які таких потребують, або сконтактовуємо командирів з’єднань з лікарями-волонтерами чи штатними медиками напряму.
Третє – тяжкопоранені, яким потрібна складна невідкладна операція. В цьому напрямку ми домовилися з Польщею про відправку таких бійців на лікування у військові госпіталі. Ми туди відправляли як бійців «Альфи», так і військових. Нам дуже швидко і оперативно допомогли доправити їх закордон.
– Чи допомагає Центр проводити вишколи для добровольців та учасників загонів Самооборони?
– Щодо вишколів, то тут ми співпрацюємо з Товариством сприяння обороні (ТСО). Після Революції туди увійшли представники Самооборони, зокрема, сотник 9-ї сотні Юрій Чижмар. Вони допомагають формувати відділи територіальної оборони, які складаються з майданівців, бійців Самооборони та взагалі – українських патріотів. Є декілька спеціальних баз для підготовки цих людей, з якими у нас налагоджено контакт. Зокрема, в Києві це – Бориспільська база і база «Снайпер». Остання вже підготувала 1200 добровольців, набір нових людей постійно триває. «Випускники» таких вишколів наразі поповнили склади батальйонів «Донбас», «Азов» та декількох інших. На вишколах працюють фахові інструктори – бійці «Альфи», військовослужбовці. Там навчають всьому, що необхідно на війні, зокрема, як пересуватися, як звільняти приміщення зачищати приміщення, як стріляти з різних видів озброєння, в тому числі – з ПЗРК, протитанкової зброї. Є курс підготовки на 3 дні, є на 5 днів. Ми співпрацюємо з цими базами, щоб оптимально підготувати людей до участі в бойових діях. Є напрямок по підготовці партизанки, є курси з тактичної підготовки, є і тренування з управління безпілотниками.
– Як відбувається доставка допомоги нашим бійцям?
– Представники Самооборони, які діють по областях, займаються відправкою вантажів в АТО. Існують також доставки централізовані, з Києва. Певна кількість машин з волонтерами їде в зону АТО і надає там допомогу. Є декілька перевалочних баз, зокрема, в Харкові, там у нас є багато активних волонтерів, які встигли добре себе зарекомендувати. Відправки вантажів відбуваються переважно двома «коридорами» – від Харкова до Амвросіївки і від Дніпропетровська на Донецьк. Ми не лише допомагаємо військовим частинам напряму, але й сприяємо іншим волонтерським групам, тобто діємо як свого роду перевалочна база. Якщо одна з таких груп до нас звертається, ми передаємо їй необхідні речі, амуніцію, бо нам головне – допомогти АТО. В цьому напрямку, зокрема, активно співпрацюємо з тернополянами.
– Чи існує робота Центру з отримання необхідної допомоги на міжнародному напрямку?
– Щодо міжнародного напрямку – тут все набагато важче. Ні, звичайно, бажаючих допомогти воюючій Україні за кордоном не бракує, особливо в тих країнах, де є українські громади, де активно діє наша діаспора. Коли нам передають речі, ми одразу відправляємо їх на Схід. Та є проблема з затримкою вантажу на кордонах. І тут скоріше питання варто переадресувати до державних органів, які мають забезпечити швидке проходження вантажу через кордон. Бо зараз так виходить, що речі, які нам назбирали закордонні партнери, знаходять або на кордоні, або в Україні вже на аеродромах та інших перевалочних базах, але цей вантаж не дають забрати через бюрократичні формальності. В цьому питанні ми звернулися до Міністерства соціальної політики за дозволом на транспортування гуманітарного вантажу. Бо ми привозимо – а вантаж не пропускають і через це дуже важко і нам, і військовим частинам, які потребують допомоги з-за кордону. Тому ми мусимо чекати на такий дозвіл.
– Які волонтерські об’єднання, організації і з яких областей співпрацюють з Центром підтримки волонтерів?
– Ми працюємо з дуже багатьма волонтерськими групами і громадськими організаціями. В першу чергу це мережа «Вільні люди», це Молодіжний Націоналістичний Конгрес, це Самооборона, це СУМ та багато інших патріотичних об’єднань. Наш Центр представлений в багатьох регіонах – як в Центрі і Заході, так і на Півдні і Сході. Це і Київ, і, як я вже казав, Харків, і Суми, і Чернігів, і Запоріжжя, і Тернопіль й інші регіони нашої країни.
Спілкувався Сергій Багряний, УІС
