Директор Центру Національного Відродження, радник Міністра освіти і науки України Тарас РОНДЗІСТИЙ розповів УІС як законодавчі зміни сприятимуть процесу національно-патріотичного виховання української молоді, над чим ще треба працювати органам влади, аби зробити цей процес ефективним, а також як буде проходити цього року найбільша патріотична гра для шкільної молоді «Джура» («Сокіл»).
– Тарасе Івановичу, нещодавно Президент підписав Указ щодо сприяння національно-патріотичному вихованню українців. Як Ви гадаєте, чи сприятиме цей нормативний акт ефективній реалізації політики патріотичного виховання, зокрема, в областях?
– Безумовно, що Указ №334/2015 від 12 червня створив добрі умови для покращення патріотично-виховної роботи в державі. Приємно відзначити вагомий внесок нашої установи, яка разом з іншими громадськими організаціями сприяла його появі. Указ є свідченням включення інституту Президента в процес формування єдиної державної політики у сфері національно-патріотичного виховання. Відсутність такої політики, і, як наслідок, єдиної загальнодержавної комплексної системи та єдиного центру управління нею, стала головною проблемою, що свого часу призвела до регіоналізації виховного процесу і сприяла посиленню антиукраїнських проявів в суспільстві.
Впевнений, що прийняття Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді сприятиме творенню та розбудові ефективної комплексної системи, яка шляхом вдосконалення нормативно-правової бази визначить суб’єкти процесу патріотичного виховання в Україні, упорядкує взаємовідносини між ними. Для управління системою буде створено відповідні координуючий та виконавчий органи на загальнодержавному або міжвідомчому рівні.
І тим не менш суттєве покращення ефективності функціонування системи прямо залежатиме від місця в ній Міністерства освіти і науки України, домінуючу роль якого в організації національно-патріотичного виховання важко заперечити. В умовах анонсованої децентралізації та курсу на автономізацію навчальних закладів дуже важливим є зберегти і посилити вплив центральних державних чинників на процес формування молодого українця в регіонах.
В цьому контексті важливим є наказ Міністерства освіти і науки України, прийнятий 16 червня, щодо покращення національно-патріотичного виховання. Наче в доповнення до Указу Президента, не очікуючи на прийняття Стратегії, цей нормативний акт окреслив чіткі завдання і шляхи їх виконання в системі освіти. Таким чином освітяни отримали програму дій на найближчі 3-4 роки. Тепер справа за виконанням. Саме цьому активно сприяє наша установа, не покидаючи роботи над Стратегією, як основою для розробки і прийняття Загальнодержавної програми національно-патріотичного виховання громадян.
– На розгляді у Верховній Раді також є 2 законопроекти, що покликані сприяти молодіжній політиці. Якими, на Вашу думку, в законі мають бути ключові норми, що допоможуть втілювати напрямок національно-патріотичного виховання?
– Насамперед це норми, які мотивують молодь до активної життєвої позиції та участі в громадському житті через сприяння держави розвитку волонтерського руху. Також важливим є створення умов для реалізації молодіжної політики через діяльність молодіжних центрів та створення цілої мережі таких центрів. При цьому дуже важливо не виокремлювати і не спеціалізувати центри на національно-патріотичному вихованні. На патріотичне виховання не може бути монополії, бо це справа кожного українця. Ідея творити центри патріотичного виховання як навчально-виховні заклади не враховує наскрізний характер патріотичного виховання і протиставляє центри патріотичного виховання іншим молодіжним центрам, закладам та установам, діяльність яких в такому разі начебто стає не патріотичною.
Нажаль, вже півроку законопроекти про створення молодіжних центрів, зокрема за №1248, не приймаються. Натомість ажіотаж навколо теми патріотизму спричинився до появи законопроектів, які досить швидко проходять всі процедури погоджень та розгляду комітетами, незважаючи на серйозні заперечення експертів та громадськості. Таким прикладом є проходження законопроектів № 2626 та 2627 щодо підтримки центрів патріотичного виховання молоді, хоча по суті йде мова про створення нових, правда невідомо яким чином в них буде здійснюватися робота з молоддю.
Віддаючи належне необхідності вдосконалювати нормативно-правову базу національно-патріотичного виховання, дуже важливим є посилити відповідальність за застосування встановлених норм у практичній діяльності. Це треба робити в першу чергу, бо безвідповідальність чиновника нищить найкращі закони і несе смерть будь-якій добрій ініціативі.
– Як радник Міністра освіти і науки України, можете сказати, коли в МОН почне функціонувати підрозділ, відповідальний за національно-патріотичне виховання (як це є, наприклад, в Мінмолодьспорту?)
– По-перше, я вважаю недоречним порівнювати організацію процесу управління національно-патріотичним вихованням двох відомств, які дуже сильно відрізняються за обсягом завдань, поставлених перед ними державою та характером діяльності.
По-друге, Міністерство освіти і науки здійснює власну відомчу політику у сфері патріотичного виховання, прагнучи централізувати процес управління в системі освіти, але в межах, окреслених Постановою КМУ №65, прийнятою у квітні минулого року.
Тим не менше, навіть в таких складних умовах Міністерство планує у вересні на базі Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді створити відокремлений структурний підрозділ Центр національно-патріотичного виховання дітей і молоді МОН України і буде сприяти, щоби аналогічні підрозділи як організатори і координатори процесу патріотичного виховання з’явилися в обласних центрах.
– В згаданому вже Указі Президента є окремий пункт щодо масової патріотичної гри «Сокіл» («Джура»), якою Ви багато років опікуєтесь. Які будуть новинки в програмі гри цього року?
– Особливістю цього року є проведення 13-24 серпня Всеукраїнського етапу у вигляді мандрівного рейду учасників таборування за маршрутом Батурин-Конотоп-Ромни-Гадяч-Полтава. Таким чином планується посилити формування національної свідомості та ідентичності засобами краєзнавства та історичного туризму. Ця ідея відображена у назві всеукраїнського етапу – «Гетьманська Україна».
Рейдування вимагає злагодженої роботи головного та обласних штабів, які передаватимуть учасників мандрування від однієї області до іншої як естафету. Посилено буде також складову військово-патріотичної підготовки шляхом збільшення в програмі часу для елементів допризовної підготовки.
Також особливістю цього року є те, що від 2015 року фінали гри на всіх рівнях: шкільному, районному, обласному і всеукраїнському проходитимуть щорічно. Це потребує відповідного фінансового забезпечення. Та головна проблема, яка вже постала – це брак виховників, які знаються на виховній роботі з дітьми і є національно свідомими.
Щоби частково вирішити це питання, 10-13 серпня в Батурині відбудеться вишкіл виховників-впорядників для 40 осіб, які після триденного теоретичного вишколу долучаться в Конотопі до учасників Всеукраїнського етапу в якості виховників. Цей захід відбуватиметься за сприяння Міністерства молоді та спорту України.
– Наскільки з роками змінюється масовість «Джури»? Наскільки масовою вона обіцяє бути цього року?
– Кількість учасників зростає в рази, а кількість учасників вимірюється десятками тисяч. Але нас як організаторів більше непокоїть не масовість гри, а багатовекторність та формалізм чиновників, яким все одно що робити: сказали робити «Зарніцу» – заряджаємо «Зарніцу», сьогодні треба «Джуру» – будь-ласка ось вам «Джура». Ми розуміємо, що це наслідки «радянщини» і наявність «совка» в системі освіти. Тому радіти масовості охоплення за відсутності належно підготовлених кадрів та якісної інформаційно-роз’яснювальної роботи немає сенсу. Адже «робота для звіту» нівелює такий принцип гри, як добровільність участі. Більш того, формалізм дискредитує гру і робить її тотожною вже відомим «зарніцам» і «патріотам».
– Чи будуть представники східних областей, а головне – Донбасу, представленими під час цьогорічних змагань?
– Так. Будуть. Хто саме? Приїжджайте – побачите.
– В минулі роки у гри були декілька меценатів, які підтримували проведення «Джури». Хто готовий допомагати або вже допомагає зараз?
– У проведенні Всеукраїнського етапу у вигляді рейду наразі ніхто з меценатів не допомагає. Хоча така допомога дуже потрібна.
Але тому, що гра складається не лише з фінальних етапів, а є цілим комплексом заходів протягом всього навчального року, ми отримуємо посильну фінансову допомогу від Благодійного фонду Олега Канівця «Добре серце», який опікується грою «Сокіл» («Джура») від часу проведення у 2013 році в м. Дубні фінального етапу «Волинська Січ».
Також цього року при проведенні вишкільних семінарів нам фінансово посприяли наші подруги з Канади Христина Бідяк і Галина Винник. Дякуючи їм за сприяння, ми розуміємо, що лише силами фонду «Добре серце» і Ліги Українок Канади належного фінансування гри не забезпечиш. Прикро, коли галасу в Україні і за її межами щодо необхідності виховувати патріотів дуже багато, а реальну допомогу надають одинаки. Тим не менш, ми робимо українську справу не зважаючи на труднощі, і користуючись нагодою, щиро дякуємо тим, хто нас підтримує.
– Які складнощі виникають зараз, під час проведення регіональних етапів «Джури»?
– Нещодавно у складі делегації від Головного штабу я перебував в Ромнах Сумської області, де ми вирішували організаційні та технічні питання. Важко повірити, але навіть маючи гроші, неможливо вирішити питання, через бюрократичні перепони створені благим наміром «берегти кожну копійку». От і виходить, що для перевезення учасників Всеукраїнського етапу шкільними автобусами ми не маємо можливості, навіть маючи гроші. Адже створені правила фінансово-господарської діяльності для шкіл не дозволяють надання послуг з перевезення учнів за оплату.
Також з острахом спостерігаємо, як повторюється минулорічна процедура фінансового забезпечення на проведення молодіжного вишколу в Батурині.
– Як директор Центру Національного Відродження, проанонсуйте які ще заходи планує провести або підтримати ЦНВ найближчим часом? Розкажіть, будь ласка, про наступний Форум Українських Справ.
– У відповідності до Указу Президента України щодо відзначення у 2015 році Дня захисника України плануємо провести 14-16 жовтня 2015 року в Києві Форум українських патріотичних справ з робочою назвою «Ми – Українці!» за участю органів державної влади, представників виховних установ та закладів, органів місцевої влади та громадських патріотичних організацій з України та діаспори.
Мета Форуму: проаналізувати досвід роботи державних органів усіх рівнів та громадських об’єднань з патріотичного виховання громадян, виконання державних програм патріотичного виховання дітей та молоді, ефективність функціонування системи патріотичного виховання в країні, шляхів її вдосконалення, впровадження інноваційних підходів в патріотичній роботі з різними категоріями та віковими групами дітей та молоді.
Зараз відбуваються необхідні консультації та пошук партнерів. Одним із співорганізаторів зголосився бути Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді.
Розмовляв Сергій Пархоменко, УІС
