(замість вітання до Дня Незалежності)
1. Людина є вільною і це її природній стан.
2. Людина – істота соціальна й вона є неможливою для прожиття інакше як в суспільстві і в спільноті подібних собі.
3. Належність Людини до родини і нації також є природною і невіддільною від її людської сутності.
4. Людина неспроможна захистити свою свободу від посягання Інших інакше, як в колективному самозахисті спільноти, до якої належить.
5. Найкращою формою організації національної спільноти і колективного самозахисту є Держава.
6. Тільки вільна Нація з власною суверенною Державою спроможна забезпечити індивідуальну свободу Людини.
7. Втеча Людини від боротьби за свою свободу і втеча за видимі й невидимі межі своєї Нації і Держави – це втеча від себе, ерцаз-свобода і, врешті, несвобода.
8. Закономірним є прагнення Українців відстояти свою свободу – як нинішнє, так і тисячолітнє.
9. Ми, Українці, – не сьогоднішні на своїй історичній і Господом дарованій землі. Наша державність – це середньовічна Русь зі столицею у золотоверхому Києві і середньовічна королівська Галицька держава, це – модерна козацька держава й новітні форми українського державотворення – УНР, ЗУНР, Карпатська Україна й Держава, відновлена Актом 30 червня 1941 року у Львові.
10. Ця тисячолітня спадкоємність підлягає затвердженню в преамбулі Української Конституції. Й 1991-й – це рік Відновлення Української Держави.
11. Свобода і незалежність – це стан душі вільно народженої Людини. І навіть якщо її руки закуті в кайдани, тіло поневолене, а душа вільна – Людина не є рабом.
12. Українці ніколи не погоджувалися з поневоленням, вели боротьбу за свою Волю і Державу, а тому ніколи не були рабами.
13. У нинішній боротьбі за свободу і державну незалежність наші союзники і партнери можуть допомогти нам зброєю, але вони не дадуть нам Духу Волі і Перемоги.
14. Дух Волі – це вроджена сутність кожної Людини і дар Всевишнього, але не дар людський.
15. Духу Волі нам, Українці, бо він – головна зброя нашої Перемоги!
Олександр Сич
