Розмова з Олегом Медуницею, Головою ОУН (б). Про сьогоднішню діяльність Організації Українських Націоналістів, відновлення Антиімперського Блоку Народів та одвічну боротьбу за Українську державність.
— Торкнемося трохи історії. Більшість людей асоціюють ОУН із західною частиною нашої країни. Ви, уродженець Сум, очолили ОУН (б) у 2022 році. Розкажіть, будь ласка, коли саме ви вступили до лав ОУН і що вас спонукало обрати цей шлях?
— Поширена думка, що український націоналістичний рух має виключно західноукраїнське коріння, є нічим іншим, як міфом радянської пропаганди. Історичні джерела та дослідження українського визвольного руху підтверджують, що націоналістичні ідеї активно розвивалися і в центрі, і на сході України. Тут існує своя історична тяглість. Наприклад, у моїх рідних Сумах, під час Другої світової війни, діяв підпільний Провід ОУН Сумської області. У 1943 році майже 60 членів цієї організації були розстріляні німцями.
Також варто згадати похідні групи ОУН, а також багатьох вихідців із східної та центральної України, які були тут в бандерівському підпіллі, під час війни потрапили на Західну Україну або в еміграцію. Серед них, наприклад, мій земляк Леонід Полтава з Ромен або Федір Вовк, який був заступником Голови ОУН Степана Бандери, інший виходець з Роменщини – Володимир Мазур був керівником Світового Визвольного Фронту і заступником Слави Стецько.
Тож цілком закономірно, що на північному сході України, одразу після розпаду Радянського Союзу (а навіть і трохи раніше), почав формуватися націоналістичний осередок. Я ж є членом Організації з 90-х років, і мене особисто приймала до лав ОУН Слава Стецько. До того ж я очолював Молодіжний Націоналістичний Конгрес, тому в нашому середовищі мене знають. Тому нічого дивного в тому, що саме моя кандидатура була обрана на посаду Голови ОУН, немає.
— Як ваше оточення – сім’я, друзі та знайомі сумчани – відреагували на ваш вибір?
— Насправді, я вже давно в організованому націоналістичному русі, тому моє оточення сформувалося відповідно до моєї діяльності. Спочатку я був громадським активістом і членом Спілки Української Молоді «Сумщина». Потім очолював обласну організацію Конгресу Українських Націоналістів, був депутатом міської та обласної рад, а також двічі обирався до Верховної Ради. Тому моя публічна позиція завжди була позицією українського націоналіста у всіх питаннях. Те, що я став Головою ОУН, не стало несподіванкою для мого оточення.
Суми завжди мали сильні проукраїнські політичні сили. Тут не було жодних ефективних проявів «русского міра» або результативних спроб створити проросійські політичні рухи, незважаючи на близькість до кордону – всього 30 км. У місті завжди панував потужний державницький потенціал, як серед населення, так і серед місцевих політичних еліт.
— Ви заснували Спілку Української Молоді «Сумщина» у досить молодому віці, були організатором та керівником багатьох просвітницьких і виховних акцій. Молодь завжди відігравала важливу роль у боротьбі за українську державність. Що ви можете сказати про нинішню молодь та її ставлення до держави України, особливо в умовах світу без кордонів, коли доступ до інформації й досвіду сусідніх держав став безпосереднім через подорожі та спілкування?
— Я пишаюся нашою молоддю, зокрема тією, яка є поруч із нашою організацією – у Національній скаутській організації «Пласт», Молодіжному Націоналістичному Конгресі та Спілці Української Молоді. Дійсно, я сам ще в юному віці став молодіжним активістом, і саме ця активність відкрила мені шлях у велику політику.
Я часто зустрічаюся з молодими людьми і завжди закликаю їх навчатися, розвиватися й ставати успішними. Сучасна українська молодь, яка зростає на тлі повномасштабної російсько-української війни, є патріотичною та свідомою. Вони вже не потребують пояснень, хто є ворогом, і чому він таким є, їм не потрібно розповідати про нашу історію визвольних змагань – вони самі беруть у них участь. Вони на фронті, в тилу волонтерять – це покоління, яке формується безпосередньо через досвід цієї боротьби.
Я вважаю, що війна стала каталізатором кристалізації української нації, і цей процес особливо помітний серед молоді. Майбутні покоління українців будуть зовсім іншими, бо вони вже розуміють справжні цінності, національні інтереси і знають, що майбутнє України – це Європа і військовий блок НАТО. Раніше доводилося переконувати в цьому, але зараз уже ні – всі чітко розуміють, хто ворог і що потрібно робити для майбутнього України та наступних поколінь українців.
— Цілі та цінності ОУН, яка покликана захищати інтереси української нації та розбудовувати українську державність, залишаються незмінними протягом усього існування Організації. Чи з’явилися нові виклики в наш час на тлі великої війни Росії проти України? Що є головним вектором діяльності ОУН сьогодні?
— Наша Організація була однією з перших, яка проголосила безкомпромісну боротьбу за створення Української держави. Логіка засновників ОУН була проста: лише у власній державі українська нація має шанс на збереження, розвиток і процвітання. Тому після проголошення незалежності України у 1991 році, ОУН стала допоміжною силою для державних механізмів, які забезпечують функціонування України як держави.
Якщо раніше, в минулому столітті, Організація Українських Націоналістів була для українського народу всім – і армією, і банком, і центром прийняття політичних рішень – то тепер наша роль інша. Ми допомагаємо Українській державі стати сильнішою, а в умовах широкомасштабної агресії з боку Російської Федерації – допомагаємо державі здобути перемогу над агресором, працюємо спільно з органами державної влади і Збройними силами.
У нас є кілька важливих проектів. Один з них – Антиімперський Блок Народів, метою якого є об’єднання поневолених Росією народів для їхнього повстання і знищення Російської імперії зсередини. Також ми активізували наш Фонд оборони України ОУН, який забезпечує членів Організації, що воюють, додатковим обладнанням для успішного виконання їхніх захисних функцій.
Ми відіграємо роль ідеологічного стрижня в цій боротьбі.
Наша вишкільна та ідеологічна референтура активно працюють. Ми перевидали майже всіх класиків українського націоналізму і ведемо активну видавничу діяльність, поширюючи наші ідеї, зокрема серед військових. Робимо все можливе для зміцнення опору агресору, щоб наблизити нашу перемогу.
— Яку роботу наразі проводить ОУН та Антиімперський Блок Народів серед країн Заходу, щоб показати справжню сутність Росії та важливість її повного розпаду?
— Для початку, варто нагадати історію Антиімперського Блоку Народів (АБН). Його попередник, Антибільшовицький Блок Народів, був заснований ще в 1943 році, коли Організація Українських Націоналістів на територіях, звільнених від німецької та радянської окупації, об’єднала представників поневолених імперіалізмом народів. Вони взяли участь у збройній боротьбі як проти нацистів, так і проти комуністів.
Після Другої світової війни Антибільшовицький блок перетворився на найбільший у світі антикомуністичний рух, який об’єднував представників народів, поневолених тоталітаризмом і комунізмом. Цей рух зробив значний внесок у розпад Радянського Союзу та появу нових незалежних держав.
З початком широкомасштабної агресії Росії проти України, Антибільшовицький блок було реформовано в Антиімперський Блок Народів. Ми бачимо, що сьогодні представники цих поневолених Росією народів використовуються як гарматне м’ясо в російській агресії проти України. Вони гинуть набагато частіше, ніж етнічні росіяни. Ми намагаємося донести до них, що ця війна є загарбницькою і не служить їхнім інтересам – вона не вигідна бурятам, якутам, тувинцям, калмикам, башкирам, татарам, кавказьким та іншим народам, які опинилися під владою Росії. Їхні сини гинуть в Україні заради імперських амбіцій Кремля.
Ми створили мережу міжнародних контактів, відновили наш сайт Антиімперський Блок Народів, який став основним джерелом інформації про проблематику, пов’язану з російською федерацією. Також ми заснували Університет вільних народів у рамках АБН, де представники поневолених Росією народів можуть навчатися, як будувати власні держави і як протидіяти агресору. У сучасній діяльності ОУН АБН відіграє провідну роль, зокрема у поширенні наших ідей та мобілізації світової підтримки для звільнення поневолених народів і розпаду Російської імперії.
— Що, на вашу думку, мають змінити у своїй свідомості українці, щоб остаточно відчути себе вільним народом і жити в цілісній та процвітаючій країні?
— Наразі головне завдання, яке стоїть перед українською державою та нацією, – це вистояти в цій боротьбі, виграти війну й звільнити окуповані території. Російська агресія стала потужним об’єднуючим фактором. Вона згуртувала українців навколо ідеї державності, тепер всі в країні чітко розуміють, хто є ворогом, а хто справжнім другом і союзником.
Це масове усвідомлення національних інтересів, яке виникло під час повномасштабної агресії, має стати основою для майбутнього розвитку України.
Бесіду провела Олена Коваль, «Вісник»
