Оголошуємо про початок акції,спрямованої на реальну, а не уявну боротьбу з російським агресором в Україні

Президенту України,

Прем’єр-міністру України,

Депутатам Верховної ради України,

Громадянам України

ЗАЯВА

Національної ініціативи «Стоп Реванш»

Перед обличчям російської агресії, неоголошеної війни проти України, головним завданням справжньої української опозиції та влади має бути консолідація суспільства для боротьби з зовнішнім агресором. Якою б сильною була нелюбов політиків або громадсько-політичних середовищ один до одного, мають бути спільні консолідаційні ідеї, щодо яких немає ані заперечень, ані взаємної боротьби.

В разі, якщо українська держава зникне через агресію Російської Федерації, більшість українських політичних та суспільних середовищ буде змушена шукати собі нового дому. І в черговий раз у мемуарах звинувачувати одне одного в відсутності національної єдності та волі до перемоги над спільним ворогом.

Не меншою загрозою є поступовий та системний реванш олігархічно-колоніальної системи в Україні. Олігархи та їхні інтереси продовжують домінувати в політиці, економіці, медійному просторі. За допомогою своїх ресурсів та впливу вони послідовно дискредитують будь які реформи, блокують боротьбу з корупцією, гальмують економічний розвиток, провокують політичне протистояння та дестабілізацію. Їхні інтереси йдуть в розріз із державними інтересами України та її міжнародних союзників. Все це може призвести до втрати міжнародної підтримки, ізоляції України та повернення її в орбіту Москви. Власне вони є інструментом немілітарної політики Росії щодо відновлення свого контролю над Україною. І в цьому питанні олігархи мають підтримку як в українській владі так і в так званій опозиції. Це потрібно зупинити, олігархічно-колоніальна система повинна бути остаточно демонтована.

Ми оголошуємо про початок акції суспільно-політичного прагматизму, спрямованого на реальну, а не уявну боротьбу з російським агресором в Україні – Національну ініціативу “Стоп Реванш”. Ми запрошуємо всі суспільно-політичні сили разом стати до боротьби не тільки з військовим вторгненням російської армії та її найманців, а й до повноцінної системної боротьби з російським впливом в Україні.

Для продовження послідовного опору агресору та формування засад нашої перемоги Верховна Рада, Президент та уряд повинні ухвалити та впровадити ряд першочергових рішень, які дозволять зупинити реванш та продовжити масштабну політику деокупації України. Головними пріоритетами в цьому питанні є:

1. Відновлення територіальної цілісності України. Ухвалити остаточно закон про деокупацію та реінтеграцію Донбасу. Потрібно нарешті відкрито на законодавчому рівні назвати РФ агресором, виробити чіткі механізми повернення окупованих територій та розробити юридичний механізм для притягнення РФ до відповідальності в міжнародно-правових інституціях. Все це повинно бути прописано на рівні закону, що унеможливить постійне маніпулювання на цій темі в рамках українських внутрішньополітичних дискусій. Також потрібно нарешті вести візовий режим із РФ. Вимагаєм ухвалити наступні рішення:

   1. Законопроект «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» (№7163);

   2. Законопроект «Про комплекс невідкладних заходів щодо практичної реалізації міжнародно-правової відповідальності Російської Федерації за збройну агресію проти України» (№5463);

   3. Постанову ВР «Про звернення до Кабінету Міністрів України щодо припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації» (№4030);

2. Боротьба з колабораціонізмом (законопроекти № 7425, 7426, 5086). Вже сьогодні потрібно готуватись до повернення української влади на окуповані території і наперед чітко розуміти яким чином українська держава позиціонуватиме себе щодо громадян, які підтримали окупантів. Для цього Верховна Рада повинна прийняти законопроекти:

   1. «Про захист української державності від проявів колабораціонізму» (№7425)

   2. «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо колабораціонізму та посилення відповідальності за державну зраду; №7426)»

   3. «Про заборону пропаганди незаконних організацій, створених на території окремих районів Донецької та Луганської областей» (№5086)

3. Створення Антикорупційного суду. Ухвалити закон про актикорупційний суд із рекомендаціями Венеціанської комісії та припинити будь-які спроби ревізії антикорупційної реформи, як один із ключових елементів політики внутрішньої деокупації від російського впливу та агентури в українській політиці. Корупція це зброя РФ у війні проти України. Корумпуючи українську еліту, як представників влади і опозиції так і певні громадські середовища, Росія послідовно домагається провалу реформ, зменшення підтримки України Заходом і цілком реально може спровокувати міжнародну ізоляцію України та повернення нашої країни в російську орбіту. Крім того антикорупційна реформа це потужний чинник реальної деолігархізації України.

4. Гуманітарна деокупація України. Політика очищення та захисту українського інформаційного та гуманітарного простору повинна продовжуватись і проводитись жорстко та безкомпромісно. Без витіснення «рускомірського» вірусу, зачищення їх агентів впливу, ми не зможемо повноцінно перемогти у цій війні і усунути загрози для деталізації ситуації в Україні в майбутньому. Українська мова, незалежна церква, ЗМІ, кіноіндустрія та книгодрукування повинні отримати максимальну підтримку та захист з боку держави, все що суперечить цьому повинно бути усунуте. В цій площині багато що зроблено, але є ряд першочергових рішень, які повинні бути прийняті. Зокрема:

   1. Законопроект «Про державну мову» (№ 5670);

   2. Законопроект «Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором» (№4511);

   3. Законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей розповсюдження фільмів та іншої аудіовізуальної продукції, створеної за участю держави-агресора» (№6623).

   4. Постанову ВР «Про позбавлення державних нагород України та інших форм відзначення осіб, які сприяли чи підтримували збройну агресію Російської Федерації проти України або своїми діями створили загрозу національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України» (№2858).

5. Деолігархізація та економічна деокупація. Наявність російського бізнесу в Україні це загроза політичній та економічній стабільності. Домінування олігархату в політиці та економіці це загроза демократичного розвитку України та отримання підтримки від союзників та міжнародних партнерів. Без усунення цих проблем Україна постійно перебуватиме в політичній турбулентності та не зможе повноцінно економічно розвиватись. Політика санкцій проти російського бізнесу повинна бути розширена та інституціоналізована, українська правоохоронна система повинна нарешті притягнути до відповідальності ключових осіб, які відкрито чи опосередковано працюють в інтересах Росії – Медведчука, Фірташа, Льовочкіна, Новинського, Ахметова та ін. В останньому випадку політичну волю повинен продемонструвати Президент і обрати – або вести бізнес із подібними діячами, або працювати в інтересах України, де немає місця олігархам та російським агентам. Вимагаємо прийняти наступні рішення:

   1. Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо участі іноземних осіб в суб’єктах природних монополій» (№2509);

   2. Законопроект «Про внесення змін до Закону України “Про санкції” (щодо запровадження інституту ресиверів (тимчасових керуючих)» (№2607);

   3. Постанову ВР “Щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) проти осіб, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України” (№5397);

   4. Постанову ВР «Про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо проведення інвентаризації розташованого на території України майна, належного на праві власності Російській Федерації та її резидентам» (№2624);

   5. Постанову ВР «Про запровадження санкцій проти ВАТ «НК» «Роснефть» та її дочірніх компаній в Україні» (№3779).

Законопроекти не є ідеальними, але вони називають Російську Федерацією агресором, а захоплені нею території окупованими, що є справедливим і чесним по відношенню до українського суспільства. Ці рішення є критично важливими у нашому протистоянні із РФ оскільки вони створюють інституційні механізми опору агресору, роблять курс на глибоке реформування та модернізацію України не зворотнім. А найбільше проти чого воює РФ та її агентура в українській політиці – це із курсом Революції Гідності на глобальну модернізацію та реформування України за цивілізаційними європейськими зразками.

В Президента України, Кабінету міністрів України, Верховної Ради, зрештою всіх учасників політичного процесу є лише один шлях — визнати необхідність боротьби з російським агресором як реальність на багато років вперед. І кожен, хто з меркантильних міркувань, власної слабкості чи зневіри в українському народові буде добровільним спільником російських імперіалістів, має бути відкинутий суспільством.

Якщо теперішня влада це не розуміє – нам потрібна інша влада.