«Шлях визволення нації густо кропиться кров’ю» – наголошував Головний Отаман Симон Петлюра у статті до річниці проголошення Державності Четвертим Універсалом 1918 року. Сьогодні українська і ворожа кров рясно кропить наш шлях до волі, підтверджуючи абсолютну слушність цієї сентенції.
Ще кілька років тому в цей день озвучувалися традиційні привітання і побажання від владоможців, політичних партій і не багато слухачів-читачів цих привітань задумувалися над усвідомленням вартості нашої незалежності.
Українська незалежність – це не лише кілька рядків у документі, ухваленому депутатами 24 серпня 1991 року. Це не просто державний вихідний в останні літні дні. Це те, що нас згуртовує, оберігає і дає нам надію. І це те, що ми маємо обороняти. Альтернатива державній незалежності – знищення українців як нації, повне наше зникнення як суб’єкта світової політики.
За право нації володіти своєю долею і визначати вільно своє майбутнє на своїй землі змагалося багато поколінь українців. В ці дні ми згадуємо козаків, Січових стрільців, воїнів Армії УНР, повстанців, підпільників ОУН і воїнів УПА, дисидентів і тих, хто наближав день 24 серпня наприкінці 80-х минулого століття.
«Допоки хоч на одному клаптику української землі пануватиме чужинець, доти всі покоління українців ітимуть на війну» – наголошував Микола Міхновський у своїй «Самостійній Україні». Сьогодні випала доля вести цю війну нашому поколінню.
Тепер ми всі знаємо ціну свободі. Ця ціна найдорожча і ми готові її сплатити.
Низько схиляємо голови перед пам’яттю полеглих в обороні України. Мобілізуємо всі сили задля її визволення, щоби знову в усіх українських містах і селах гучно лунала українська пісня і гордо майоріли українські прапори звитяги.
З Днем Незалежності, Україно! З Днем Незалежності, українці!
Слава Україні!
Провід ОУН (б)
