Матеріяли 14-го Великого Збору ОУН
На сучасному етапі державотворення завдання Організації Українських Націоналістів полягає у збереженні української держави, відновленні територіальної цілісності України, поверненні окупованого Донбасу і Криму. Також ми повинні системно працювати над стратегічним послабленням одвічних противників української держави – наших сусідів, які є носієм імперського духу, перш за все – Росії, а також консервативних і агресивних політичних кіл таких країн, як Польща і Угорщина. Стосовно галузевих напрямків у державній політиці маю наступне бачення нашої діяльності.
Оборонна політика
Необхідно продовжувати реформування збройних сил України. Маємо створити військову потугу, яка б могла захистити українську державу, а також забезпечити виконання військових завдань, пов’язаних із процесом деокупації Донбасу і поверненням Криму до складу України. Для цього необхідно збільшувати бюджетне фінансування всього безпекового комплексу в Україні, знаходити можливість розвитку вітчизняного військово-промислового комплексу, особливо складних технічних, наукоємних видів озброєння, якими оснащені провідні країни світу. Ми повинні зберегти і розширити потенціал державних українських підприємств Укроборонпрому, який виготовляє широкий спектр військової продукції – бронетехніка, різні типи ракет, літаки, гелікоптери, техніка повітряної оборони, нові види стрілецького озброєння. Також необхідно зберегти стратегічний рівень співпраці з нашими військовими союзниками. У першу чергу це Сполучені Штати Америки, Канада, Литва, країни Європейського Союзу, які надають Україні відчутну військову допомогу. Продовжити процес інтеграції українських збройних сил до стандартів НАТО, і це має бути відображено в державних фінансових документах протягом наступних років. У державі повинен бути перспективний план оброни країни та план повернення окупованих територій. Ми не можемо покладатися на Мінські угоди і діяти у їх рамках. Мінський процес – мертвий, і це не гіпотеза – це факт. Це інструмент заморожування конфлікту на довгі роки. І політичні еліти повинні шукати інші шляхи для виведення окупаційних військ із Донбасу.
Енергетична незалежність
Українська економіка і Україна була завжди залежна від енергоносіїв Російської Федерації, і ця залежність дуже часто перетворювалась на відвертий політичний тиск. Україна вже декілька років не купує російський газ і не імпортує з Росії електроенергію. Ця енергонезалежність далася нам великою ціною. Але цю енергонезалежність ми повинні за будь-яку ціну утримувати. Треба заохочувати розвиток вітчизняної енергетики, альтернативних форм енергетики, заохочувати інвестиції в цю галузь, переводити генерацію енергоресурсів в Україні на відновлювані джерела і на місцеві джерела. Для цього слід проводити широку модернізацію енергетичного сектору, переходити на прозоре тарифоутворення з метою уникнення політичної спекуляції і внутрішніх політичних баталій навколо енергетичного сектору. Енергетичний сектор має бути декорупційований і декриміналізований. Навколо енергетичного сектору має бути консолідація політичних еліт. Власне незалежність енергетичного сектору – запорука стабільності української держави, запорука майбутнього економічного зростання. Необхідно також зауважити про ті контакти з нашими європейськими партнерами. Ми маємо щоб блокувати на міжнародному рівні енергетичні проекти, які шкодять інтересам України. Це насамперед російські проекти, це проект Південний газовий потік і Північний потік-2 по дну Балтійського моря, які шкодять нашим національним інтересам і можуть призвести до зупинки української газотранспортної системи. А транзит газу через Україну дає великі доходи до бюджету і значним чином вливає на енергетику Європейського Союзу.
Зовнішня політика
Нам необхідно поборювати внутрішню угодовську партію, яка намагається примирити і законсервувати нинішній стан речей з окупацією частини території України. Тобто необхідно політично нейтралізувати частину населення і окремі політичні сили, які виступають за примирення з Росією, за зміну українського законодавства в угоду агресивним політичним колам в Польщі та в Угорщині, насамперед. Маємо зробити так, щоб ці групи в Україні не мали жодного впливу на процес прийняття політичних рішень. Вони не можуть бути представлені у парламентській більшості та в місцевих органах влади. Для цього необхідно вести безкомпромісну боротьбу і закликати до цієї боротьби різні політичні державницькі сили в Україні.
Економіка і господарювання
Українська держава має перейти від процесу збереження потенціалу до процесу економічного розвитку. Насамперед необхідно зупинити відтік кадрів з України, особливо з наукоємних галузей вітчизняного господарства – з ІТ, з важкої індустрії, з машинобудування. Необхідна державна підтримка розвитку цього сектору економіки, який допоможе наростити валовий національний продукт. Також маємо дбати про збільшення доходів державного і місцевого бюджетів, які необхідно перерозподілити, у першу чергу, на потреби оборони країни, на потреби реформування країни, на підвищення соціальних стандартів, збільшення заробітних плат лікарям, освітянам та держслужбовцям.
Необхідно максимально стимулювати збільшення експорту товарів з України з метою уникнення профіциту торгівельного балансу. Слід створити інституцію і механізми в державі, які б стимулювали експорт товарів і послуг з України, натомість стримували імпорт. Це б допомогло створити додаткові робочі місця і сприяло б додатковим надходженням до бюджету.
Необхідно надати підтримку вітчизняному бізнесу, зменшити вартість кредитних ресурсів для реального сектору економіки. Необхідно підтримати План Маршала для України, який ініціювали наші Литовські друзі. Цей План підтримала Європейська народна партія – найбільша партія Європарламенту, він зараз обговорюється у провідних демократичних столицях світу. Це дасть можливість залучати щорічно більше 5 мільярдів доларів у реальний сектор економіки. У свою чергу це стане поштовхом для збільшення кількості робочих місць, збільшення заробітних плат, припинення відтоку кадрів і робітників до сусідніх країн, а також збільшить доходи місцевого і державного бюджетів. Насамперед, необхідно зберегти важку індустрію, галузі літако- і ракетобудування, виробництво складних машин, таких, як турбіни, компресори, обладнання для нафтохімічного комплексу, зберегти потенціал оборонних підприємств, які зав’язані на секторі виробництва та обробки металу.
Варто також відзначити зростання важливості аграрного бізнесу в Україні, який зараз дає найбільшу валютну виручку для держави. Але аграрний сектор в Україні сформувався певним чином, як збочений. У ньому присутні великі індустрії, аграрні великі латифундії і менш розвинений, невеликий фермерський дрібний аграрний бізнес, який дає основні робочі місця і основні надходження до бюджету. Необхідно диверсифікувати державну підтримку аграрному сектору і змагати до того, щоб найбільшу підтримку, найбільший розвиток отримала якраз приватна ініціатива на землі. Організація має прихильно ставитись до ринкових механізмів регуляції землі в Україні. Ми вважаємо, що в Україні назрів час, коли необхідно запровадити регульований ринок землі, результатом якого стане поява великої кількості фермерських та невеликих сільських родинних господарств, які могли би функціонувати на умовах самозабезпечення і створили би додаткові робочі місця в сільській місцевості.
Соціальна політика
Необхідно підтримувати проведення реформ у соціальній сфері. Продовжити медичну реформу – привести структури медичної галузі у відповідність до розвинених демократичних країн. Необхідно продовжити освітню реформу, особливо реформування середньої і професійної школи. Стандарти освіти необхідно уніфікувати, стерти різницю між середньою освітою сільської і міської дитини. Збільшити фактор присутності в освітніх програмах навантаження у вивченні іноземних мов, насамперед англійської.
Також необхідно підтримати курс на зменшення соціальних видатків бюджету і спрямування їх в реальний сектор економіки. Слід підтримати пенсійну реформу, як таку, що призведе до збільшення пенсій для українців та встановлення справедливого пенсійного обліку. Необхідно припинити практику підтримки бюджетним коштом Пенсійного фонду. Маємо також стимулювати припинення зростання соціальних видатків, як таких, що обтяжують бюджет і стримують розвиток країни, насамперед розвиток економіки.
Необхідно продовжити і підтримати внутрішні політичні реформи. Насамперед, це стосується децентралізації влади, виборності органів виконавчої влади, підтримати адміністративно-територіальну реформу в Україні. Але разом з тим, необхідно зберегти інституцію , яка б не дозволяла місцевим органам влади приймати рішення, які суперечать Конституції України і грають «на руку» різним сепаратистським групам, а також не дозволяла би приймати політичні чи популістські рішення на місцевому рівні. Тобто необхідно обов’язково зберегти єдиний контроль унітарності країни на виконавчому рівні.
Слід продовжити реформу правоохоронних органів і судів. Ключова проблема цих реформ – відсутність довіри до правоохоронної системи з боку українців. Слід повернути українцю віру в справедливий суд, справедливий перебіг правосуддя, справедливе розслідування. Для цього маємо продовжити боротися з корупцією у правоохоронних органах і судах. І організація має вести широкий політичний діалог з різними політичними силами для того, щоб цю довіру було повернуто.
Демократія
Необхідно перейти до нової виборчої системи. Покінчити нарешті з Центральною виборчою комісією складу Януковича і переобрати цю комісію. Перейти на новий європейський закон, який би припинив політичну корупцію в Україні, тобто, коли люди за гречку, чи за гроші продають свій голос. Необхідно повністю відійти від мажоритарної системи обрання Верховної Ради і перейти до системи обрання за відкритими списками у процесі обрання найвищого органу влади. Стосовно розподілу і балансу влади в Україні, варто відзначити, що необхідно підтримати курс на зростання ролі парламентаризму в українській державі, тобто на парламентсько-президентську республіку, якою зараз є Україна. Необхідно збільшувати функції й повноваження українського парламенту для подальшого існування української демократії.
Олег Медуниця
