Якось мені зателефонував дировець і каже:
– Антон ви нас забирати назад взагалі на наших умовах збираєтеся?
Ну, я, зрозуміло, сказав, що на ваших умовах вас ніхто не візьме – навіть Росія. Тому, що ваші умови – це крутіше Мінська. Зовсім, як у Кадирова – свої люди в мусарці та СБУ, екстериторіальність ваших бойовиків (щоб вам по Україні можна було будь-якого вальнути, хоч в Києві, хоч в Мукачевому), ну і “з Дону видачі нєт”, сиріч свої “народні” суди і прокуратура. І це тільки те, що вам треба. А вам-то мало треба, чисто щоб вам голову вночі не відпиляли і видимі ознаки недоторканного статусу дали – занижений білий бетер, червоний мокасин, регреси і дотації зі старту. А потім своє слово починає говорити дядько Ронні. І тут відразу запити донецькі, а не як у ахметів з аулу – тут одним бентлі з килимом не відмахаєшся, ага.
Україна ніби й багата країна, ми 25 років Крим утримували і нічо. Але ж не Кадиростан. А двох Кадирових відразу (не забуваємо про луганських плотнобратів) нам, в режимі наротних ріспублєк, взагалі ніяк не прогодувати. І нікому в світі не прогодувати, тому і Росія вас на ваших умовах не візьме.
Ну, і у відповідь ніби загрози понеслися. Але не як зазвичай, про – “приїдемо до Києва повісимо”, “чекає Нюрнберг” та інше. А інші.
Антон, каже, а ти розумієш, що роки через три нІчого забирати буде? Тут буде чисте Сомалі з вирізаними під фундамент заводами, дикими бандами, свавіллям, підвалами, перманентним голодом і двома мільйонами вкрай одурівшого населення? Ви, каже, нащо все це робите? Навіщо регіон, говорить, вбиваєте? Тут же реально, каже, пустеля буде, тому, що екологія не дуже, і населення – ага. Це ніхто вже забрати не зможе, треба буде терраформування проводити, каже. Легше Марс буде колонізувати, ніж нас, каже.
Ну тут мене ніби як бомбанули. Я запропонував опонентові і його соратникам, якщо вже вони так стурбовані перспективами регіону, речі збирати усім кублом, і тягу до російського кордону в режимі щурячих перегонів. І, кажу, одразу життя налагодиться, так, як сталося в Берліні, Варшаві, Вільнюсі, Ризі, Слов’янську, Крамасі, Маріку, і далі, скрізь звідки ви звалили, і ще з….6ете благополучно.
Ну і там далі срач пішов вигадливий, тому, коли СБУ викладе дані прослушки, посмієтесь ще.
Я це все до чого.
Всі місцеві все з самого початку знали, чим закінчиться. Тому що нічим більше закінчитися не могло.
І дивись же, збувається.
Більше того.
Все тільки починається.
Aнтон Швець, переклад УІС