Останнім часом Одещину захлиснула російська пропаганда. У прикордонних з невизнаною Придністровською молдавською республікою (ПМР) районах області (Великомихайлівський, Захар’євський) спостерігається засилля російської телепропаганди. Про це повідомив одеський активіст Михайло Голубєв, посилаючись на свого приятеля.
Він розповів, що в самій Великомихайлівці — кабельне телебачення. А в таких населених пунктах, як Великокомарівка, Великопоске, Слов’яносербка, Гребеники та інших — тільки ефірне. При цьому, українське аналогове телебачення — нестійке, поганої якості, або ж взагалі немає покриття. За словами активіста, «цифру» (Т2) обіцяли, але так і не запустили. В Ширяєвому встановили ретранслятор, та до віддалених населених пунктів його сигнали все рівно не дістають. Навіть у самій Великомихайлівці нестійкий сигнал Т2.
В той же час Тирасполь транслює прекрасної якості «цифру» — в основному російські канали, ПМР і кілька каналів Молдови. «Волосся дибки встає від російських передач! А місцеве населення — в основному пенсіонери, все це сприймають за чисту монету. Переконати важко, а часто і неможливо. Такі то справи», — повідомив активіст. Він відзначив, що доцільно було покрити всю цю територію Т2, та ще й пенсіонерам безкоштовно приймачі підключити. «Але нашим чиновникам не до цього», — резюмував активіст.
Погляди Михайла Голубєва поділяє і Рустам Авдєєв. Він теж переконався в тому, що російські мас-медіа, під виглядом мирного українського телебачення, штурмували українську Бессарабію. «У своїх матеріалах путінські пропагандисти використовували інструменти міжетнічного конфлікту між болгарами та гагаузами, якого за словами представників цих же етнічних меншин, не існувало й існувати не може, – написав Рустам Авдєєв. – Стали відомі факти одягання російськими медівниками на замовлених «акторів» георгіївських стрічок. Однак вони не врахували патріотичного настрою населення регіону, тому усі спроби розгойдати неіснуючу ситуацію, не вдалися. Наразі, що болгари, що гагаузи, що українці та росіяни, які проживають у Бессарабії, навіть ображаються на питання, щодо налаштованості місцевого населення, їх погляди проукраїнські, й вони сприймають Україну рідною землею, не дивлячись на свою етнічну приналежність. Єдиною на сьогоднішній день проблемою цього регіону – це дороги, а точніше їх відсутність. Через цю проблему, економіка регіону зазнає значних збитків, життя місцевого населення поступово погіршується, а керівництво Одеської області в цей час воює із вітряками, у боротьбі із корупцією. Однак не дивлячись навіть на це, «бессарабський сепаратизм» не можливо навіть уявити. Тому із впевненістю можна стверджувати, що Бессарабія, є міцним форпостом Південної України».
Це лише однин із прикладів інформаційної війни Росії проти України, яку вона веде у рамках так званої гібридної війни. Тож недооцінювати її не гоже, а слід у відсіч давати адекватну відповідь.
Сергій Горицвіт
