е, що піднявся громадський резонанс навколо питань зовнішньої трудової міграції, це добре. Бо, про права трудових мігрантів давно вже потрібно було говорити.
Те, що уряд провокує невиваженими заявами, це дуже небезпечно, особливо в час пандемії і зростаючого економічної кризи.
Але те, що заявляє вже сьогодні Шмигаль про міжнародні угоди щодо працевлаштування (якщо за цим не стоїть якась схема), то що в цьому поганого і чому піднімаються питання про контроль держави у цьому питанні? А хто це має регулювати і контролювати працевлаштування за кордоном? Мафія?
Друзі, згадайте нещодавній випадок із вбивством українця в аеропорту Лісабону, який їхав за кордон, бо мав прогодувати сім’ю. Випадків смертей, каліцтв – тисячі серед трудових мігрантів. Роботодавці і працівники економлять на страхівках, на податках, на засобах охорони і якщо щось стається, то вся «біда» лягає потім на родину.
Я маю право про це говорити, бо вже понад 15 років Спілка займається вирішенням цих питань, як і десятки інших організацій мігрантів за кордоном.
Без державного регулювання – зовнішня трудова міграція буде нести ризики для людей повязані зі справедливою оплатою праці, захистом прав і, найголовніше, із здоров’ям.
