За найновішими підрахунками “слуга народу”– Володимир Зеленський стоїть чи не на першому місці рейтингу у президентських перегонах України. Можна наводити різні причини чому це смішне чи небезпечне явище. Можна аргументувати, що Зеленський комік, актор і шоумен, котрий не має найменшого досвіду у політиці, а то взагалі у політичній адміністрації, міжнародних відносинах, економічних питаннях тощо. Можна наводити також деякі його більш промовисті виступи російською мовою, до речі якою він досі переважно користується на 28 році незалежності, де він просто насміхається з України. Його гумор, суб’єктом якого часто є і трагічні сторінки України, зовсім не личить президентові України. Можна приписати це характерному йому “чорному” відчуттю гумору. Одначе варто тільки заглянути у його програму, щоби зорієнтуватися, що Президент Зеленський для України був би катастрофою.
Дзвінкі лозунги часто приголомшують виборців бо кандидат говорить те, що виборці бажають чути. Аналіз зовсім відсутній, а тому що життя тяжке – людям дуже хочеться вірити. Виборцям в голову не приходить, що це все гра, яка закінчиться трагічно бо у цій грі будуть жертвами живі люди. Мабуть, сам Зеленський не свідомий який тяжкий гріх у тому, що він обдурює народ не маючи фактично конкретного плану, а може і доброї волі.
Програма кандидата Володимира Зеленського фактично надзвичайно примітивна. Вона просто представляє все у рожевих окулярах, немов у раю, без найменшого алгоритму як цю нову реальність здійснювати. Ось деякі не так противні, але просто смішні пропозиції з цієї програми:
“Мій перший законопроект: ‘Про народовладдя’ У ньому ми разом закріпимо механізм, за яким тільки Народ України буде формувати основні завдання для влади через референдуми та інші форми прямої демократії. У сучасній Україні це повинно відбуватися із максимальним використанням новітніх технологій.”
“Моя мета побудувати державу, яка надає своїм громадянам якісний сервіс…Менше Держави в житті, більше Людини в житті Держави!”
“Ми повинні вибороти мир для України. Перед гарантами Будапештського меморандуму й партнерами з ЄС ми ставитимемо питання підтримки України в прагненні завершити війну…”
“Час повернути довіру до правоохоронних органів, яку ми плекали на початку реформи. СБУ не буде займатися економічними злочинами.”
“Я, як Президент, буду гарантом кожному великому інвестору, який прийде в Україну.”“Україна повинна перейти на забезпечення своїх потреб коштом власних енергетичних ресурсів, ставши згодом їхнім експортером на європейський ринок.”
“Не боротьба з корупцією, а перемога над нею…Моя ціль — повна відкритість діяльності влади, автоматизація публічних процесів онлайн, зведення всього функціоналу держави до розмірів смартфону.”
“Найважливіший крок в охороні здоров’я — перехід до страхової медицини. Пацієнт буде сам визначати програму страхування, обирати заклад, лікаря, спосіб лікування.”
“Держава забезпечить усіх мешканців доступом до швидкого Інтернету. Ми сприятимемо розвитку цифрової грамотності населення незалежно від віку.”
“Одразу хочу запевнити — іду на один термін, щоби змінити систему заради майбутнього.”
Нічого поганого здається. Тільки проблема, що нічого нового, конкретного чи можливого. Конституція України говорить в першу чергу про вираження суверенної волі народу тобто про його владу. І як це досі спрацювало?! Покликання на сучасну технологію має на увазі скерувати увагу на молодь, яка дійсно може повірити, що керуючи сучасною технологією вона може посісти народовладдя. У Будапештському меморандумі немає слова “гаранти” чи “гарантія”, є “зобов’язання” кожної сторони. Відомо як Росія ставиться до міжнародних зобов’язань. Кожна сторона відповідає за свої зобов’язання але жодна не гарантує зобов’язання других. Тобто Будапештський меморандум не буде основою закінчення війни. Якщо держава має надати якісний сервіс то як тоді менше тої держави? Коли буде менше держави буде ще менший сервіс. Як СБУ – основна інституція правопорядку – не займатиметься економічними злочинами то хто тоді?! Історія досі показала, що безправ’я породжує злочини. Як пацієнт буде визначати програму страхування і обирати заклад, лікаря і спосіб лікування коли пересічний пацієнт не спосібний це робити, а інфраструктура України поки що на це не дозволяє? Як смартфоном уявляєте перебороти корупцію без боротьби з нею у всіх гілках влади і суспільства? Як держава, до речі пропонована “чим менше”, забезпечить Інтернет для усіх і всі стануть цифрово грамотні без відповідної розбудови інфраструктури і навчання та навіть тоді, в жодній країні світу літні особи не є такими заможними? Як Україна стане не тільки енергетично незалежна, але навіть спосібна поважних продавати енергетику Європі коли в Україні немає в наявності таких природних багатств, а розвиток оновленої енергії вимагає інвестицій? І врешті, як може бути президент держави тим більше актор і комік, що в додатку зобов’язується відступити після одного терміну гарантом інвесторам?!
Кандидатура і програма Володимира Зеленського це просто його гра як актора і коміка у кандидата на президента. Його гасла дзвінкі і милозвучні, але без змісту. Україні одначе потрібно не коміка, а Президента – чесного господаря. Україні потрібні не дзвінкі гасла, але зміст. Україна за президента Зеленського може бути хіба “шоу” або “показухою”. Одначе у своїй популістичній ролі Володимир Зеленський для України не просто смішний. Він може він трагічним.
18 лютого 2019
