Від початку повномасштабного вторгнення на міжнародних майданчиках, світових самітах та експертних конференціях обговорюють амбітні плани та грандіозні стратегії відновлення. Проте, важливо розуміти, що початок цього тривалого та складного шляху починається саме на місцевому рівні – у регіонах та громадах.
Важко уявити, як реконструкція може починатися з руїн, коли дивишся на зруйновані вщент будівлі та цілі міста на фото чи наживо. Однак варто усвідомлювати, що тепер перед нами стоїть не менш важливий виклик – не просто відбудувати, а відновити, зміцнити та покращити.
Ми проаналізували процеси відбудови у регіонах та громадах України, які зазнали збитків від повномасштабного вторгнення. У такий спосіб ми виокремили ключові кроки, стратегії та інновації, які сприяють позитивним змінам на місцевому рівні та закладають фундамент для відновлення країни в цілому.
Збитки, завдані регіонам та громадам
Оцінка збитків, завданих регіонам та громадам під час повномасштабного вторгнення, є ключовим завданням для розуміння масштабів впливу війни на країну та її відбудову. Варто ретельно аналізувати всі аспекти цього питання, щоб у майбутньому забезпечити ефективне відновлення та стабільний розвиток.
Обсяг руйнувань на деяких територіях важко оцінити, адже у регіонах України досі тривають інтенсивні обстріли та бої. Житлові будівлі, адміністративні споруди, промислові об’єкти, дороги, мости стали об’єктами нищівних атак, подекуди навіть цілі селища чи міста зруйновані майже вщент. Міжнародний досвід свідчить, що країни, які пережили масштабні руйнування, рідко спроможні точно оцінити, скільки ресурсів необхідно, аби відновити нормальне життя в державі.
За підсумками червня 2023 року, сума прямих збитків, завданих інфраструктурі України, перевищила $150 млрд, із яких $55,9 млрд – втрати житлового фонд. Водночас загальна сума відбудови у березні цього року було оцінена Світовим банком у $411 млрд.
Джерело – звіт KSE Institute.
Згідно з оновленими даними наказу Мінреінтеграції, станом на серпень 2023 року понад 2 тис. територіальних громад та населених пунктів зазнали активних бойових дій або окупації. Станом на березень 2023 року в Україні зруйновано або пошкоджено близько 1,3 млн домогосподарств.
Сума прямих збитків, спричинених підривом Каховської ГЕС, вже складає щонайменше $2 млрд. Із них близько $950 млн стосуються житлового фонду решта – втрати житлово-комунального сектора, енергетики, сільського господарства, транспорту, екології, промисловості. Попередньо у зону підтоплення потрапити близько 20-30 тис. будинків у Херсонській області та понад 500 приватних будинків у Миколаївській області.
В аспекті оцінки збитків зараз функціонують ініціативи та проєкти, які фіксують руйнування, виробляють форми розрахунку, підходи до оцінки й інше. Вирішення цього питання належить до компетенції різних суб’єктів, таких як органи державного управління, ОГС, приватні організації, а також міжнародні партнери. Однак різні методології в результаті призводять до різних сум оцінки завданих збитків. Крім цього, існують інші об’єктивні труднощі у розрахунках: процес відновлення критичної інфраструктури вже розпочато, а також існує ризик повторного руйнування відремонтованих будівель.
У багатьох населених пунктах роботи з відновлення розпочалися практично одразу після їх звільнення або віддалення лінії фронту. Станом на серпень 2023 року в Київській, Миколаївській, Сумській, Харківській та Чернігівській областях зафіксовано 14 879 пошкоджених або зруйнованих будівель, із яких 3 274 перебувають на стадії відновлення/відновлені.
В окремих регіонах місцеві органи влади намагаються оцінити завдані збитки, але це можливо лише там, де не ведуться бойові дії. Наприклад, Львівська обласна влада станом на травень 2022 року оцінила збитки, завдані ракетним обстрілом росією, у 1,5 млрд грн. На державному рівні збір інформації про руйнування відбувається за допомогою електронної системи “ДІЯ”, через яку згодом і здійснюється компенсація.
Таким чином, спостерігається відсутність єдиного підходу до підрахунку збитків та, відповідно, оцінки загальних потреб у ресурсах для відновлення України. Проте, реєстрація руйнувань дає можливість для точкового відновлення та реконструкції пошкоджених об’єктів завдяки оцінці вартості проєктів під час планування та реалізації. У цьому контексті важливо систематизувати інформацію про об’єкти, які відновлюються, і ступінь їхньої завершеності. Це допоможе уникнути дублювання проєктів та спростить пошук спільного фінансування для тих, хто потребує завершення.
За матеріалами ГО “Інститут аналітики та адвокації”
