Унікальний досвід створення військових технологій і роботи зі штучним інтелектом здобуває Україна під час повномасштабного російського вторгнення. На тлі глобальних загроз ці напрацювання неабияк цікавлять країни Близького Сходу та Європи, однак експорт військових технологій фактично заблокований. Що потрібно зробити Україні у першому півріччі 2026 року щоб не втратити можливості — говорили під час дискусії «Місце України у новому світі».
Україна може вийти на глобальний ринок оборонних технологій і штучного інтелекту у найближчі місяці, однак через відсутність законодавства та чітких правил експорту процес може розтягнутися на роки. Унікальний досвід у сфері оборонних технологій вже є, а от системної роботи, щоб конвертувати його у економічний та політичний результати — ще ні. Саме відсутність базового регулювання AI-рішень стає системною проблемою, — наголошує науковий радник Фундації Пилипа Орлика, доктор юридичних наук Олег Заярний:
«Ми розробляємо, випробовуємо і масштабуємо AI-рішення безпосередньо в умовах активних бойових дій, і цей досвід є безцінним активом на глобальному ринку оборонних технологій. Разом із тим наше законодавство суттєво відстає від реального стану справ. Україна досі не має базового закону, який визначав би правовий режим розробки та застосування систем штучного інтелекту. Це стратегічна вразливість: без чіткої правової рамки ані захист прав інтелектуальної власності, ані укладення повноцінних міжнародних контрактів не матимуть надійного підґрунтя».
Визначатися, вносити зміни і реагувати на потреби потрібно швидко, адже час для рішень обмежений. За його даними, у другій половині 2026 року підписуватимуться перші справжні контракти на поставку українських AI-систем іноземним замовникам.
«Питання не в тому, чи відбудеться це, — питання в тому, на чиїх умовах. Якщо правова рамка буде готова, ми диктуватимемо умови самі. Якщо ні — диктуватиме покупець, і це коштуватиме Україні набагато більше, ніж будь-яка законодавча затримка», —підкреслює Олег Заярний.
Одним із ключових бар’єрів для розвитку України залишається відсутність повноцінного експорту оборонної продукції. Поки він заблокований, ринок стрімко розвивається, а Україна втрачає кошти та можливості, — вважає співзасновник Київського інституту національного інтересу Олександр Базар:
«Експорт зброї, який досі заблокований, значним чином блокує можливості України до презентування і продажу своїх товарів військового промислового комплексу. Без експорту продукції з доданою вартістю економіка не буде життєздатною».
Про розрив між попитом і можливостями, особливо з огляду на події на Близькому Сході, та затягнуті бюрократичні процеси говорив співзасновник кластера оборонних технологій IRON Юрій Ломіковський:
«Інтерес до українських дронів-перехоплювачів і захисту неба був величезний, але ми не розуміли, як до цього коректно підійти. Ми хотіли комплексно забезпечити безпеку і на основі цього вибудувати партнерства, але немає цілісного бачення. На отримання експортного дозволу надається до 90 днів, і за цей час технології вже стають не дуже актуальними. Такі прецеденти нелегального експорту траплялися, тому потрібні прозорі, зрозумілі і швидкі правила».
Можливості штучного інтелекту вже активно використовують українські Сили оборони на полі бою. Однак технології розвиваються швидше за регуляцію, — каже співзасновник стартапу a-Gnostics Андрій Старжинський:
«Потрібен регульований обмін даними військового призначення, тому що вони можуть мати різні режими доступу. Це потрібно враховувати при навчанні моделей і при розповсюдженні результатів. Якщо наш штучний інтелект вб’є нашого військового, хто буде нести за це відповідальність — це абсолютно неврегульована тематика. В світі також немає чіткої відповіді, але нам треба швидше з цим розібратися».
Український бізнес готовий працювати на глобальних ринках, та потребує чітких правил. Директор з розвитку екосистеми UNIT.City Павло Михайлюк говорить про необхідність зміни підходу:
«Український бізнес втрачає відчуття меншовартості і відкритий до співпраці з міжнародними партнерами. Ми розуміємо, що можемо щось показати зовнішньому ринку. Потрібно від держави врегулювання експорту військових технологій. Для виходу на інші ринки також потрібен розвиток маркетингу і адаптація до зовнішніх умов».
Вікно можливостей звужується щодня, світ дедалі більше переходить до прагматичної моделі взаємодії, — певен засновник аналітичної спільноти Resurgam Дмитро Корнієнко:
«Світ більше не будується лише на цінностях, він будується на прагматиці — що ти можеш дати. Україна має запропонувати світу певне бачення нової системи. Наше вікно можливостей достатньо вузьке, а унікальність швидко поширюється і копіюється навіть без нашого прямого експорту».
Без політичної волі та пошуку рішень у діалозі між владою, розробниками, військовими та громадянським суспільством Україна не зможе швидко і якісно вийти на глобальний ринок оборонних технологій, — вважає голова Центру політичних студій «Доктрина» Ярослав Божко.
«Ключова теза — це потреба узгодження між внутрішньою і зовнішньою політикою. Часто рішення не ухвалюється не тому, що воно не потрібне, а тому що воно є політично важким».
Науковий радник Фундації, доктор юридичних наук Олег Заярний пропонує першочергово прийняти Закон «Про основні засади регулювання систем штучного інтелекту» з окремим розділом для оборонного застосування, внести зміни до Закону «Про національну безпеку України» в частині AI-систем та ухвалити закон про контрольований експорт оборонних інновацій і технологій подвійного призначення. І наголошує на необхідності імплементації в українське законодавство шести Принципів відповідального використання ШІ НАТО — так званих PRU.
«Партнери по Альянсу не купуватимуть те, що не пройшло верифікації на відповідність цим стандартам. Відтак сертифікація AI-озброєнь — це не бюрократична формальність, а буквально комерційна умова виживання на ринку, де за наступні кілька років обертатимуться десятки мільярдів доларів», — запевнив Олег Заярний.
Дискусію ініціювали Київський інститут національного інтересу спільно із Фундацією Пилипа Орлика. Організатори планують зробити такі обговорення системними і запрошують до співпраці усіх зацікавлених гравців.
