1. Санкції Байдена можуть коштувати росії десятки мільярдів доларів.
– Січневі санкції США завдають серйозного удару по російській економіці, зокрема по нафтовому експорту. Навіть прокремлівські аналітики прогнозують масштабні втрати.
– За оцінками Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП), санкції можуть призвести до втрати $50 млрд експортної виручки щорічно.
– $47 млрд у 2025 році
– $57 млрд у 2026 році
– $52 млрд у 2027 році. Причини – скорочення обсягів експорту нафти, падіння світових цін і збільшення знижки на російську нафту.
Рубль продовжить знецінюватися:
– У 2025 році – на 9,1 руб./$
– У 2026 році – на 19,3 руб./$
– У 2027 році – на 22,9 руб./$ За песимістичним сценарієм, середньорічний курс долара у 2027 році становитиме 132,3 руб./$ замість прогнозованих 109,4 руб./$.
Видобуток нафти в росії скоротиться разом із падінням експорту:
– Мінус 30 млн тонн у 2025 році
– Мінус 43 млн тонн у 2026 році
– Мінус 35 млн тонн у 2027 році.
– Інфляція в росії зросте, а Центральний банк буде змушений підняти ключову ставку до 23% у першому півріччі.
– Санкції поступово виштовхують росію з глобального енергетичного ринку, що ще більше поглиблює її економічну кризу.
2. Європейські банки ускладнюють обслуговування росіян: мінімальні залишки на рахунках зросли до $15 млн.
– Європейські банки посилили вимоги до громадян росії, підвищивши мінімальні залишки на рахунках. Нові правила поширюються навіть на тих, хто має друге громадянство або європейську посвідку на проживання.
– За даними юристів і керуючих активами, банки різко збільшили ці вимоги за останні пів року. Якщо у 2022 році мінімальний залишок складав $2 млн, то тепер він досягає $5–15 млн.
– Через такі обмеження росіяни виводять капітали до більш лояльних юрисдикцій, зокрема в Ізраїль і США. Найбільші перекази коштів фіксуються з банків Великої Британії, Австрії, Швейцарії та Ліхтенштейну.
– Європа продовжує тиснути на російських громадян, ускладнюючи їм доступ до фінансових послуг.
3. Країни Балтії відключилися від російської енергосистеми та переходять на Європейську.
– Сьогодні, 8 лютого, Естонія, Латвія та Литва синхронно відключилися від енергосистеми БРЕЛЛ, яка пов’язувала їх з росією та Білоруссю.
– Протягом 24 годин країни працюватимуть в ізольованому режимі, тестуючи стабільність своїх мереж, а потім повністю інтегруються в європейську систему ENTSO-E через Польщу.
– Вартість синхронізації для країн Балтії та Польщі (відключення від кільця БРЕЛЛ та підключення до європейської системи) – 1,6 мільярда євро. Більшу частину витрат бере на себе ЄС.
– Це історичний момент, що завершує енергетичний розрив з Москвою та посилює незалежність країн Балтії.
– Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн приєднається до лідерів трьох країн у Вільнюсі для офіційного оголошення.
– Влада запевняє, що споживачі не відчують змін, а ціни на електроенергію залишаться стабільними.
– Енергосистема Калінінградської області росії після від’єднання країн Балтії від БРЕЛЛ перейде в ізольований режим.
– Міністр енергетики Литви заявив, що цей крок позбавляє росію можливості використовувати електроенергію як інструмент політичного тиску.
4. ЄС готує санкції проти 25 китайських компаній за допомогу росії у війні.
– Європейський Союз планує ввести нові санкції проти 25 китайських компаній, які допомагають росії обходити обмеження та підтримують її військову економіку.
– Під санкції можуть потрапити як компанії з материкового Китаю, так і фірми з Гонконгу. У разі ухвалення цього рішення їм заборонять отримувати товари з Європи.
– Ці підприємства підозрюються у постачанні європейської продукції російським оборонним компаніям, яким заборонено закуповувати такі товари.
– Шістнадцятий пакет санкцій ЄС також може передбачати персональні обмеження проти одного китайського громадянина – йому можуть заборонити в’їзд до ЄС і заморозити активи у 27 країнах блоку.
– Європа продовжує посилювати тиск на росію та її партнерів, перекриваючи військові поставки.
5. Бразилія, Індія та Китай стали головними покупцями російських добрив у 2024 році, витративши понад 6 мільярдів доларів.
– Бразилія імпортувала добрив на 3,38 мільярда доларів, Індія – на 1,46 мільярда, Китай – на 1,31 мільярда. До п’ятірки також увійшли США, які закупили добрива на 1,19 мільярда, і Мексика – на 669 мільйонів.
– Серед покупців російських добрив є і країни ЄС, які загалом імпортували продукції на 1,65 мільярда доларів. Польща витратила 397 мільйонів, Франція – 184,4 мільйона, Німеччина – 174,6 мільйона, Іспанія – 150,2 мільйона.
– Деякі країни Європи значно наростили імпорт: Словаччина – у 18 разів, Фінляндія – у 4 рази, Польща, ЮАР і Іспанія – майже вдвічі.
– Водночас Естонія скоротила закупівлі у 58 разів, Чехія, Латвія, Хорватія та Туреччина також значно зменшили обсяги імпорту.
– Попри війну, російські добрива залишаються важливим джерелом прибутку для економіки агресора, а чимало країн продовжують підтримувати його експорт.
6. Китай продовжує таємно постачати стратегічні корисні копалини для військової промисловості росії, попри заяви Пекіна про нейтралітет.
– Державні компанії КНР забезпечують рф такими критично важливими мінералами, як германій, галій і сурма, які використовуються у виробництві озброєння, включаючи бойові безпілотники. Щонайменше третина постачальників цих матеріалів пов’язана з урядом Китаю.
– Зокрема, компанія Yunnan Lincang Xinyuan Germanium Industry, одним із ключових акціонерів якої є член Комуністичної партії Китаю Бао Веньдун, отримує державне фінансування. Інша китайська група VITAL Technology Group, що експортує ці ж мінерали до росії, має у своїх компаніях близько 25% державної власності.
– Також стало відомо, що російська дочірня компанія японського виробника Ferrotec імпортує китайську сурму для виробництва кремнієвих пластин, які потім потрапляють до російських підприємств військово-промислового комплексу.
– Це особливо показово, оскільки Японія приєдналася до санкцій проти рф, заборонивши експорт стратегічних технологій.
– Фактично Китай і далі підтримує російську військову машину, допомагаючи обходити міжнародні санкції.
7. Країни Балтії розглядають нові способи перехоплення російського “тіньового флоту”, який використовується для перевезення нафти в обхід санкцій та, ймовірно, саботажу підводної інфраструктури.
– Фінляндія, Естонія, Литва та Латвія вивчають можливість застосування міжнародного права, зокрема законів про піратство та екологічні загрози, для затримання підозрілих суден.
– Один із варіантів — захоплення танкерів, які можуть спричинити екологічну катастрофу через витоки нафти.
– Інший підхід — використання норм боротьби з піратством щодо кораблів, які загрожують підводним кабелям та енергомережам.
– Якщо ж ці механізми не спрацюють, країни Балтії можуть ухвалити нові національні закони для розширення своїх повноважень у відкритому морі.
– Ці ініціативи отримали імпульс після того, як Фінляндія в грудні затримала судно “тіньового флоту”, підозрюване у диверсіях на морській інфраструктурі.
– Також обговорюється запровадження обов’язкової страховки лише у перевірених компаніях для танкерів, що проходять Балтійське море.
– Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна наголосив, що майже 50% російського експорту санкційної нафти проходить через Фінську затоку.
– При цьому, за даними, лише за минулий рік 348 танкерів “тіньового флоту” вийшли з російських балтійських портів, що становить 40% усіх продажів нафти з рф.
– Очікується, що країни Балтії звернуться до ЄС із проханням координувати ці заходи та роз’яснити юридичні рамки їхньої реалізації.
