Збереження українського культурного спадку, особливо в час війни, стає не лише культурною, а й патріотичною місією. Музеї, архіви, мистецькі осередки та будинки митців є свідченням нашої історії, ідентичності та сили духу. Вони несуть в собі національну пам’ять і надихають на боротьбу та відновлення.
Наприкінці цього нелегкого року Національний музей гончарства спільно з ГО «Конгрес українських керамологів», завдячуючи Українському культурному фонду, втілив у реальність грандіозний проєкт – «Магія опішнянського зооморфного посуду».
Його мета – це створення на базі Меморіального музею-садиби гончаря Василя Омеляненка експозиції із застосуванням мультимедійних технологій, в якій представлено найбільшу колекцію традиційного опішненського зооморфного посуду та скульптури видатного українського гончаря.
Днями відбулася офіційна церемонія презентації експозиції майбутнього музею-садиби талановитого гончаря.
«Я звернув увагу, що щойно ми почали говорити й звуки тривоги постійно супроводжують нас. Це ніби нагадування про те, в якій країні ми живемо, і що тут нині відбувається. Здавалося б, що відкриття нового музею – це якийсь нонсенс під час війни. Насправді, якщо ми цього хочемо, то ми це робимо! І нам вдалося це зробити завдячуючи значною мірою Українському культурному фонду. Сьогодні, в такій гарній компанії, ми зібратися говорити про Василя Онуфрійовича Омеляненка. Бо саме він значною мірою робив українську кераміку, українське мистецтво і життя в Україні українським. Він виготовляв українських биків, українських левів, українських баринь, українських козаків. Множив їх. Вони поширювалися по всій Україні й таким чином він тихо й стабільно багато років українізував українське суспільство та повертав нас усіх до історичних коренів і стояв на сторожі канонів опішнянського гончарства», – говорив під час презентації генеральний директор Національного музею гончарства, голова правління ГО «Конгрес українських керамологів», доктор історичних наук, професор Олесь Пошивайло.
Проєкт реалізовувався протягом чотирьох місяців. За цей час була проведена колосальна праця: ремонтні роботи в будинку, відновлення інтер’єру, підбір виробів, побудова експозиції, придбання матеріалів, збір експонатів і їх фотографування для демонстрації на мультимедійних технологіях, випуск друкованого альбому про життя й творчість видатного гончаря Василя Омеляненка тощо. За лаштунками залишилася дійсно титанічна, хвилююча праця. Адже, не все виходило, як хотілося б. Не завжди встигали по часу, як собі планували. Іноді було просто важко. Але результат того вартий. Віднині в Гончарній столиці України є унікальна експозиція унікального мистця з Опішного. Його хатинка ожила знову. У ній з новою силою запалав вогник творчості, в очах диво-звірів Василя Онуфрійовича засяяла радість, а серця музейників і рідних гончаря наповнилися гордістю. Адже вдалося вберегти не лише твори великого майстра, а й атмосферу та дух місця, де він творив.
«Про таких людей ми повинні берегти історію. Творчість Василя Омеляненка користується шаленою популярністю в Україні, колекціонери просто «ганяються» за його виробами. Велика вдячність усім, хто долучився до реалізації проєкту разом із нами. Це сусіди й колекціонери. Вони подарували для нового музею унікальні речі мистця. Це надзвичайно, що віднині всі його роботи мають свій власний будинок!» – продовжив промову Олесь Пошивайло.
Офіційне відкриття Меморіального музею-садиби гончаря Василя Омеляненка відбудеться третього серпня 2025 року. У день 100-літнього ювілею від дня народження майстра!
Збережена пам’ять про митця стає вічною, коли ми створюємо простір, де його творчість і дух залишаються живими. Це не просто музей чи колекція – це вічний зв’язок між поколіннями, де життя гончаря не завершується, а продовжує надихати, вчити та об’єднувати людей.
Це наш спосіб сказати: «Ми пам’ятаємо й цінуємо те, що Ви, дорогий Василю Онуфрійовичу, створили! І будемо берегти це для майбутнього!»
Світлана Пругло,
завідувачка інформаційної служби Національного музею гончарства
