Форум став масштабним неформальним майданчиком для спілкування бійців культурного фронту. Упродовж двох днів понад півтори сотні учасників з України та з-за кордону обговорювали виклики у завданні збереження культурної спадщини сьогодні й реагування на них, підбили підсумки складного воєнного року, який минув.
“Майже рік закордонні уряди, міжнародні інституції, організації, установи тісно співпрацюють із державними органами України, закладами культури, фахівцями, волонтерами. Нам надавали захисне обладнання, фінансову та гуманітарну допомогу, було проведено наради… Масштаби підтримки вражають, і ми глибоко вдячні за це. Саме час звірити годинники, усвідомити уроки року, що минув, проаналізувати потреби й окреслити стратегії на найближчий час, посилити мережі реагування та взаємодопомоги. І все це задля однієї мети – збереження культурної спадщини в умовах війни, розвитку спроможностей у швидкому реагуванні, підтримки працівників та інституцій культурної сфери, притягнення країни-агресорки до відповідальності, сприяння сталому розвитку української культури”, – зазначив Ігор Пошивайло, генеральний директор Музею Майдану та співкоординатор Штабу порятунку спадщини (HERІ).
Ігор Пошивайло, генеральний директор Музею Майдану та співкоординатор Штабу порятунку спадщини (HERІ)
Фото: МКІП
Менш як за 12 місяців повномасштабної війни росії проти України близько 1500 об’єктів культурної спадщини та інфраструктури, зокрема музеї, бібліотеки, архіви, було пошкоджено або зруйновано – підрахували у Міністерстві культури та інформаційної політики. Таких масштабів пограбувань і воєнних злочинів не було з часів Другої світової війни.
“Знаємо, що в чимало об’єктів культурної спадщини було поцілено спеціально. Цілеспрямовані атаки, а також заборона, вилучення та спалення українських книжок, незаконне вивезення культурних цінностей, архівних документів, позбавлення українців доступу до культурної спадщини, русифікація окупованих територій є ознаками культурного геноциду. Війна унаочнила те, що культурна спадщина, як матеріальна, так і нематеріальна, є одним із ключових елементів національної безпеки. Тому МКІП зініціював закріплення цього пріоритету на законодавчому рівні – шляхом змін до Закону про національну безпеку та ухвалення двох рамкових Законів “Про засади державної політики в сфері культурної спадщини” та “Про збереження і відновлення національної пам’яті””, – зазначив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Українська культура стала мішенню для росії – це зазначають закордонні партнери. І говорять про солідарність, об’єднання зусиль, активну позицію та наміри й надалі активно допомагати України.
“Масштаби втрат культурної спадщини України нині величезні. Це втрати як для матеріальної, так і для нематеріальної культурної спадщини. Тому спільні із МКІП та іншими професіоналами зусилля є дуже важливими у роботі зі збереження спадщини, адже координація роботи дасть змогу швидко підготуватися до відновлення”, – сказала Тереза Патрісіо, президентка ICOMOS (Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць).
“У відповідь на агресію росії проти України ми зреагували на гуманітарну кризу й донині мобілізуємо ресурси на всіх рівнях уряду. Ми плануємо брати участь у заходах із відновлення культурної спадщини України. Готові обмінюватися нашою експертизою. Тому що культура – це передусім ідентичність і її важливо захищати”, – відмітила Катажина Залясінська, директор Національного інституту культурної спадщини в Польщі.
Підтримання уваги світової спільноти до викликів, які продовжує долати Україна, – одне з найважливіших завдань зібрання. Адже через значний потік інформації, зокрема й про війну в Україні, є ризик із часом утратити активний інтерес партнерів.
“Те, на чому всі сходяться, – культура має бути частиною стратегії національної безпеки. Це найважливіше завдання для всіх – від міністерства до громадського сектору. Друге – це фінансування та підтримка сектору. Жахлива ситуація з відтоком кадрів. Третє – це обмін досвідом і використання тих принципів, законів і стандартів, якими зараз користується Європа, бо ми розуміємо, що незворотний отой шлях нашої майбутньої інтеграції”, – сказала Анастасія Бондар, заступник міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Міністерства культури та інформаційної політики України.
Ельміра Аблялімова, громадська діячка, експерт Кримського інституту стратегічних досліджень, певна, що саме розроблення стратегії системи захисту об’єктів культурної спадщини особливо актуальне.
“Нам потрібен новий інструментарій із питань міжнародного гуманітарного права, який дасть змогу запобігти руйнуванню об’єктів культурної спадщини. Потрібне розроблення третього протоколу Гаазької конвенції. Дуже важливо, що ми взагалі всі зібралися на форумі. Вельми різний досвід у всіх із цього питання, але комунікація надважлива. Усі ми виконуємо різні завдання задля однієї цілі – захисту об’єктів культурної спадщини”, – зазначила Ельміра Аблялімова.
До форуму долучилися представники як національних музеїв, так і сільських бібліотек, заповідників, обласних та краєзнавчих музеїв, реставраційних центрів, посольств і міжнародних організацій та допомогових ініціатив. На фінансових викликах перед фахівцями галузі й на тому, що люди культури – перші у списках російських окупантів на знищення, наголосила Ольга Гончар, засновниця та директор Музейного кризового центру. Вона закликала нагадувати про це на всіх міжнародних майданчиках.
Попри різницю в часі, вдалося поспілкуватися з учасниками зі США й Канади, з Польщі, Німеччини, Швеції та інших європейських країн. На публічних і закритих панельних дискусіях діячі культури підсумували виклики року повномасштабної війни та намітили плани на майбутнє. Чимало із напрацювань, особливо в закритих тематичних групах, з міркувань безпеки залишиться непублічним.
“Ми багато працювали, але мало говорили між собою. І це також є певною проблемою, адже всі перевантажені, тут, усередині країни. Особливо ті, хто ближче до лінії фронту, їм дуже важко виділяти час на роздуми про майбутнє, на стратегії, на ті речі, які не стосуються ситуації саме тут і зараз. Цей форум – перший захід із цілої низки, який ми можемо провести, щоб дозволити собі виділяти цей час та більше спілкуватися один з одним”, – сказала заступниця міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва.
“Якщо раніше ми говорили про десятилітні проблеми, то війна, з одного боку, зробила унікальну можливість – ми можемо зробити все сьогодні, враховуючи зовсім інші реалії: реалії внутрішні, й реалії зовнішні. Увесь світ сьогодні готовий допомагати нам. Тому треба всі ті проблеми, які накопичувалися десятиліттями, треба вирішити, змінювати інфраструктуру, створити стратегію, започаткувати національну систему швидкого реагування на надзвичайні ситуації в системі, створити ті самі підрозділи військово-цивільної співпраці. І тут насправді велике поле, і я думаю, що 2023 рік повинен стати моментом великого рішучого кроку вперед”, – підсумував Ігор Пошивайло.
Форум організував Штаб порятунку спадщини та Музей Майдану у партнерстві з українськими та закордонними колегами.
- Відкриття Форуму
- Панельні дискусії:
“Відбудова та відновлення”
“Україна в центрі уваги. Як побудувати сталі зв’язки на майбутнє”
