Травень – знаковий місяць для вшанування пам’яті тих, хто поклав життя в боротьбі за незалежність України. 22 травня 1879 р. у Полтаві народився Симон Петлюра. 23 травня відзначають День Героїв. 25 травня, 94 роки тому, більшовицьким агентом Самуїлом Шварцбардом було вбито Симона Петлюру – непересічну особистість, лідера українського державотворення початку 20 століття, організатора українського війська, діяча, котрий став символом українського національно-визвольного руху, фундатора української культурної дипломатії, історика, журналіста, одного із ініціаторів створення УАПЦ, публіциста, літературного і театрального оглядача. З нагоди Дня Героїв і днів пам’яті Симона Петлюри Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськості Полтавської облдержадміністрації та Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті презентували видавничий проєкт «Полтавська Петлюріана» у мережі Інтернет».
У 2017 році в рамках громадських ініціатив, що спрямовані на виконання Закону «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у 20 столітті» та Указу Президента за №17/2016 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років» перший заступник голови Полтавського обласного об’єднання ВУТ «Просвіта», нині регіональний представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар розробив низку пропозицій для Полтавської облдержадміністрації щодо гідного вшанування пам’яті земляка. Ці ініціативи лягли в основу розпорядження ОДА №541 від 16.08.2017 «Про вшанування пам’яті Симона Петлюри». Серед іншого йшлося і про переведення у цифровий формат серії книг «Полтавська Петлюріана».
Олег Пустовгар нагадав: «Після відновлення незалежності, у 1992 році, голова Полтавського обласного об’єднання ВУТ «Просвіта» Микола Кульчинський започаткував проведення Всеукраїнських наукових конференцій «Полтавська Петлюріана». Вони стали історико-просвітницьким майданчиком для багатьох не лише полтавських, але й столичних науковців, також співробітників і фундаторів бібліотеки ім. Симона Петлюри в Парижі, істориків української діаспори США та Канади. У 2005-2010 рр. та в 2019 р. до влаштування конференцій долучилися і Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та Полтавська облдержадміністрація, зокрема й Департаменти культури і туризму, також інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА. За підсумками читань видавалися наукові збірники, які є важливим джерелом історичних знань для студентів-істориків, архівістів, краєзнавців, – усіх, хто цікавиться минувшиною. Організатори «Полтавської Петлюріани» мають на меті очистити добре ім’я Симона Петлюри та події «Української революції 1917-21 рр.» від мулу комуністичної пропаганди і російських фейків».
Вікторія Пилипенко, директорка Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА розповіла : «Оцифруванням книг займалося обласне комунальне видавництво «Полтавський літератор». Відтепер кожен охочий може знайти їх і завантажити у рубриці «Книговидання та книгорозповсюдження» (підрубрика «Електронні версії книг») на офіційному сайті нашого Департаменту за посиланням: https://bit.ly/2XuMk3Z
Також з ініціативи Північно-східного відділу УІНП редакція громадського сайту «Симон Петлюра» http://petlura.poltava.ua/ на своєму інформресурсі теж розмістила всі вісім книг.
«Оцифрування «Полтавської Петлюріани» і розміщення цих книг на державних і громадських ресурсах є гарним прикладом співпраці влади і громадськості з вшанування Симона Петлюри. Частина громадян досі перебуває у полоні пропагандистських штампів, сформованих у часи СРСР. У час новітньої війни з путінською Росією виведення у публічний простір досліджень науковців про перші визвольні змагання є вкрай важливим з точки зору протидії російській агресії. Адже ці сторінки історії демонструють загалу, що навіть через понад сто років сутність російського імперіалізму не змінюється. Тоді це була як «червона», так і «біла» Росія, нині – путінська», – підсумував Олег Пустовгар.
