Команда Кримського інституту стратегічних досліджень представила попередні результати моніторингу стану об’єктів культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях. Уже близько шести років ми систематично проводимо цей моніторинг, і сьогодні ділимося досягненнями 2024 року в межах проєкту “Культурна спадщина України під час війни: посилення голосів українських експертів”. Основна увага зосереджена на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та Автономної Республіки Крим.
Лише у 2024 році Кримський інститут стратегічних досліджень дослідив і верифікував понад 450 випадків знищення та пошкодження об’єктів культурної спадщини на окупованих і прифронтових територіях. Із них 285 об’єктів були задокументовані в межах поточного проєкту за підтримки Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і впроваджується Pact в Україні (з травня поточного року).
Усього ж на нашому сайті, де ми ведемо реєстр моніторингу з 2018 року, наведені відомості про руйнування близько 1000 пам’яток в Донецькій, Запорізькій, Луганській, Херсонській областях, АР Крим та м. Севастополь https://ciss.org.ua/ua/reestr-obektiv-postrajdalih-vid-rosiskoii-agresiii.html.
Експерти-монітори Кримського інституту стратегічних досліджень приділяють найбільшу увагу пам’яткам археології, які зазвичай залишаються поза увагою ЗМІ, крім окремих гучних випадків. Наразі наші фахівці верифікували знищення і пошкодження понад 800 об’єктів археологічної спадщини: курганів, поселень, грунтових могильників, що репрезентують українську історію від кам’яної доби до раннього модерного часу.
Так почав свою доповідь Голова моніторингової групи Кримського інституту стратегічних досліджень Денис Яшний: “Здавалося б, скільки можна говорити про руйнування культурної спадщини, та коли ми говоримо про це як про щось звичайне, систематичне і буденне – ми унормовуємо зло, тому маємо про це говорити, маємо нагадувати, що немає неважливих об’єктів культурної спадщини, немає неважливих пам’яток історії, вони всі важливі, і знищення будь-якої – це стирання пласту історії окремого регіону й країни в цілому”.
Більшість пам’яток археології в АР Крим та м. Севастополь постраждали через проведення незаконних розкопок під реалізацію російських інфраструктурних проєктів. У 2022-2023 році це було будівництво дороги Сімферополь — Мирний. Для реалізації цього проєкту було знищено численні кургани та поселення бронзової доби «Багай-1».
(https://ciss.org.ua/ua/sk_page.html?object_code=fa6d77a7f91b5429f5888ff5e178099f).
Одночасно із тим монітори проєкту фіксують незаконні переміщення окупаційними
адміністраціями предметів з кримських музеїв на територію рф
(https://ciss.org.ua/ua/sk_page.html?object_code=31926bee83532ce2a9b1b3a5b3100281)
На територіях Донецької та Луганської областей наші монітори фіксують знищення й пошкодження об’єктів археологічної спадщини не лише внаслідок повномасштабного вторгнення 2022 року, але й у період АТО/ООС. Значна частина пам’яток археології постраждала через будівництво фортифікаційних споруд та обстріли.
У Донецькій області верифіковано пошкодження більше 160 об’єктів культурної спадщини, з них більше 80 в поточному проєкті (з травня 2024 року). Серед знищених повністю Садиба В. І. Немировича- Данченка у селі Нескучне
(https://ciss.org.ua/ua/sk_page.html?object_code=fcb6f84e17b7aefc0e45a11e5b85695b),
пошкоджені: єдиний пам’ятник авторства Івана Петровича Кавалерідзе, який зберігся в
оригінальному бетоні у м. Святогірськ, комплекс споруд Святогірської лаври.
У Луганській області верифіковано руйнування й пошкодження більше 150 об’єктів культурної спадщини, більше 60-ти з них в поточному проєкті. Окрім пам’яток археології, які найбільше постраждали від зведення фортифікаційних укріплень, зафіксовані знищення об’єктів архітектури в Лисичанську, які формували т. зв. «бельгійський» кластер
забудови (https://ciss.org.ua/ua/sk_page.html?object_code=5cb0bd7a4eae6bc005da64af530c4721), та одного з найстаріших залізничних вокзалів на Луганщині – в Попасній.
(https://ciss.org.ua/ua/sk_page.html?object_code=4fc7af8b6a8faf2c2c71857bf55b7c75)
На території Запорізької області верифіковано руйнування 180 об’єктів культурної спадщини (70 в поточному проєкті), більша частина з яких – пам’ятки археології, які постраждали не тільки від обстрілів та будівництва російських фортифікаційних споруд, але й внаслідок знищення греблі Каховської ГЕС у 2023 році. Серед таких унікальний комплекс археологічних пам’яток на мисі Лиса Гора у Василівському районі, який налічує більше 20 щільно розташованих на невеликій площі об’єктів.
(https://ciss.org.ua/ua/sk_page.html?object_code=bcd4faf89b6457285d6af1e5d2d5370d;
https://ciss.org.ua/ua/sk_page.html?object_code=ae8a0c39cd7bf35e17407471bf0498b9)
У Херсонській області завдяки роботі моніторів Кримського інституту стратегічних досліджень верифіковано руйнування понад 140 об’єктів культурної спадщини (з них 55 – у межах поточного проєкту). Це стосується як окупованих територій, так і районів уздовж Дніпра, де російська армія веде активні обстріли.
Численні об’єкти археології були зруйновані саме через обстріли. На пам’ятку національного значення Кам’янську Січ, одну з трьох незатоплених козацьких січей, де були можливі археологічні дослідження, було скинуто авіабомби.
https://ciss.org.ua/ua/sk_page.html?object_code=3182138794715383480), будівництвом
фортифікаційних споруд та значно сильніше ніж в інших регіонах – паводком внаслідок
підриву греблі Каховської ГЕС. Також на Херсонщині найбільше фіксується випадків
привласнення музейних цінностей та їх використання на окупованих територіях у російській пропаганді
(https://ciss.org.ua/ua/sk_page.html?object_code=c474697d6992bfbf74563cbc51d50b96;
https://ciss.org.ua/ua/sk_page.html?object_code=b471f6f229e7ff2bb37a14f8e01e2955;
https://ciss.org.ua/ua/sk_page.html?object_code=64b467ba38555978a37fb9ba36c805fd) .
Прослідковується цілеспрямована російська політика “культурного стирання” у знищенні
пам’ятників жертвам Голодомору в Олешках, Новомиколаівці, Новій Каховці
(https://ciss.org.ua/ua/sk_page.html?object_code=f78c2abad03e61542f3498133eca8024;
https://ciss.org.ua/ua/sk_page.html?object_code=2d4187eddd3c9a7c957789a77691d82e;
https://ciss.org.ua/ua/sk_page.html?object_code=8efdc78dc1f71d9f12d03c62f5c4a52b;
https://ciss.org.ua/ua/sk_page.html?object_code=d48cc7d2292c084e3d85924ba610c1c6)
Олександр Симоненко як монітор стану пам’яток по Херсонській області також на пресконференції надав фотопідтвердження злочинів росіян проти культурної спадщини України на пізньоскіфських городищах Горностаївки та Любимівки, у Херсонському обласному краєзнавчому музеї, Херсонському художньому музеї, Бериславському районному музеї, Скадовському краєзнавчому музеї, Генічеському краєзнавчому музеї; показав, як росіяни знищують меморіали Голодомору та використовують музейні установи як базу для пропаганди російської ідеології. Олександр Володимирович коментує руйнування пам’яток так: “Те, що наробили наші північні сусіди із пам’ятками Херсонщини не піддається ніяким розумним оцінкам, тільки емоційним. Адже можна сказати, що Херсонська область – це центр південної степової зони України, і вона насичена археологічними пам’ятками практично всіх епох: від палеоліту і мезоліту на Присівашші до пізньоскіфських пам’яток, розташованих вздовж річок Дніпра і Конки, до середньовічних курганів”.
Ще одне важливе питання стосувалося людей, які займаються культурною спадщиною. Денис Яшний виголосив важиву тезу з цього приводу: “У фокусі діяльності Кримського інституту стратегічних досліджень, як і в багатьох інституцій, знаходяться пам’ятки, але часто поза фокусом є люди. Музейники, пам’яткоохоронці, які або опинилися на окупованих територіях, або загинули під час обстрілів чи в лавах Збройних сил України. Справа в тому, що, втрачаючи цих людей, разом з ними втрачаються і їхні специфічні вміння, які виховуються роками і десятиліттями. Втрата кожної такої людини – це фактично втрата перекладача, який говорить від речей [предметів] до нас”.
На пресконференції також обговорювалися такі питання:
– співпраця з центральними органами влади та іншими культурними й правоохоронними інституціями, зокрема міжнародними, в напрямі захисту та збереження пам’яток;
– наповнення державних реєстрів пам’яток (рухомих і нерухомих);
– інструменти дистанційного моніторингу;
– культурного стирання;
– притягнення до відповідальності винних у знищенні/руйнуванні/викраденні об’єктів культурної спадщини;
– про маркери присутності української культури на окупованих територіях;
та інші, про які ви зможете дізнатися, проглянувши відеозапис на ютуб-каналі Кримського інституту стратегічних досліджень.
