З 10 жовтня розпочинається програма подій з нагоди 125-річчя музею, який був спільним домом для Національного художнього музею України (NAMU), Національного музею історії України та Національного музею декоративного мистецтва України.
Широко відома будівля київського «музею з левами», відкритого у 1899 році як Міський музей старожитностей і мистецтв, стала місцем започаткування кількох визначних музейних колекцій.
До 125-річчя відкриття першої експозиції у Національному художньому музеї України відбудуться події, які об’єднають три музеї у своєму історичному рідному домі.
З 10 жовтня будуть відкриті два проєкти (NAMU, вул. Грушевського, 6. Службовий вхід, розташований з тильного боку будівлі).
«Витоки. До 125-річчя виставки до ХІ Археологічного з’їзду»
З нагоди відкриття ХІ Археологічного з’їзду Вікентій Хвойка з 5 серпня 1899 року влаштував виставку в залах другого поверху ще недобудованого приміщення Київського міського музею старожитностей і мистецтв. Жодних каталогів чи покажчиків до цієї виставки видано не було. Вона експонувалася ще місяць після закінчення з’їзду й започаткувала зібрання сучасного Національного музею історії України.
Виставка «Витоки» презентує найзмістовнішу частину – 54 експонати (серед них артефакти трипільської культури та скіфські старожитності), які могли демонструватися 1899 року, а також надзвичайно цікаві документи, пов’язані з музейницькою діяльністю Вікентія Хвойки, що зберігаються в Національному музеї історії України.
Віртуальний тур виставкою 1925 року «Український портрет ХVІІ – ХХ століть»
Цей проєкт присвячений легендарній виставці українського портрету, що була розгорнута в трьох залах другого поверху нинішнього NAMU. Її організаторами виступили видатні науковці музею Данило Щербаківський та Федір Ернст, які також стали авторами каталогу, до якого увійшли 259 портретів.
Проєкт є результатом багаторічного дослідження науковців музею в співпраці з колегами з інших інституцій щодо відтворення повноцінного вигляду експозиції 1925 року. Майже усі твори з виставки було не лише ідентифіковано, але й віднайдено їх теперішнє місце збереження.
Відвідувачі можуть скористатися 3D окулярами і опинитися в просторі виставки 1925 року, «рухатися» залами, розглядати експонати, знайомитися з новітніми музейними дослідженнями колекції завдяки аудіогіду та інформації до кожного твору. Вперше історія музею і України постане через відтворення цілісності колекції на прикладі визначної виставки.
Публічна програма (вхід вільний за умови попередньої реєстрації).
Публічна програма передбачає низку дискусій, які об’єднають не тільки музейних науковців, а й дослідників культури, мистецтва, історії, літератури та широкого кола зацікавлених учасників. Програма відбудеться за участі Центру урбаністичних студій та Київського національного університету імені Т.Шевченка.
Дискусії будуть проводитись по п’ятницях о 16.00 в Національному художньому музеї України (вул. Грушевського, 6. Службовий вхід, розташований з тильного боку будівлі).
18 жовтня. Вступна розмова. Як змінилося поняття “національний” щодо мистецтва і щодо розуміння ролі й місця музею? В який спосіб вибудовувати наратив, інклюзивний щодо представлення національностей та децентралізований у відповідності до дійсної ситуації?
25 жовтня. Київська Русь, Україна-Русь, Литовська Русь? Проблема термінології.
1 листопада. Середньовічний період: Питання хронології та періодизації. Коли завершується доба «Київської Русі»? Коли закінчується Середньовіччя в українських землях?
8 листопада. За лаштунками формування національної української ідеї: зворотні процеси. Якою була культурна експансія імперії в Україні в другій половині ХІХ століття? Якими були інструменти імперського впливу? Як це позначилось на культурі в Україні?
15 листопада. 1920-і: «Коренізація»/ «українізація»: «національне відродження» чи національна трагедія?
22 листопада. Як говорити про кримськотатарську спадщину в контексті України? Яку термінологію та періодизацію ми застосовуємо?
29 листопада. Мистецтво другої половини ХХ століття: інерція термінології радянського мистецтвознавства. Чи було «повернення модернізму» у 1960-х? Що робити з термінами «суворий стиль», «дозволене мистецтво», «фольклоризм» тощо?
6 грудня. Підсумкова розмова. Як перегляд канону в музеї впливає на суспільство/місто/країну? Якою є роль вироблених музеєм критеріїв і методологій в ширшому контексті – публічному та академічному?
Музей відкритий для відвідувачів по четвергах, п’ятницях і суботах з 12.00 до 17.30.
Вартість: повний квиток – 150 грн, пільговий (школярі, студенти, пенсіонери) – 100 грн, для військових вхід вільний.
