Він став п’ятим хабом у світі, створеним міжнародною неурядовою організацією Cultural Emergency Response (СЕR).
Співзасновниками Чорноморського регіонального хабу в Україні стали три неурядові організації з Києва, Львова та Одеси, які працюють над збереженням та порятунком культурної спадщини – Агенція стійкості культури (ACURE), HeMo: Українська лабораторія моніторингу спадщини та Museum for Change.
Чорноморський регіональний хаб CER фокусуватиметься на захисті культурної спадщини, що пошкоджена або перебуває під загрозою в Україні, а з часом і у чорноморському регіоні із залученням партнерів з інших країн. Організації-співзасновники хабу, об’єднавши свої спроможності, забезпечать інформаційні ресурси, навчатимуть і допомагатимуть реагувати на надзвичайні ситуації й обмінюватимуться досвідом з країнами Чорноморського регіону, Європи та світу.
«Відкриття Чорноморського хабу — надзвичайно важлива подія, ми підтримуємо наших ключових партнерів в Україні. Культурна сфера дуже близька серцям і розуму людей. Підтримка, яку Україні надали Нідерланди за останні два з половиною роки, переважно фокусується на військовій сфері та підтримці цивільної інфраструктури. Але водночас вона також включає підтримку і культурної сфери.
Ключовими словами тут є співпраця і координація, адже маємо ресурси зосереджувати там, де є нагальні виклики. Ініціатива Чорноморського регіонального хабу може працювати разом із міжнародною спільнотою і з настільки сильним залученням уряду України, наскільки це можливо. Ми сприятимемо в Нідерландах, в Гаазі, веденню реєстру воєнних злочинів, бо злочини проти культури – це також злочини війни. Тому надзвичайно важливим є все те, що відбувається і започатковується сьогодні», — сказав Роберт Кворлес ван Уффорд, керівник Департаменту культурної співпраці МЗС Нідерландів.
Міжнародна неурядова організація Cultural Emergency Response (CER) неодноразово співпрацювала з українськими партнерськими організаціями від початку повномасштабного російського вторгнення, наступним етапом підтримки став Чорноморський регіональний хаб. Він є п’ятим у мережі CER: вже діють хаби у Центральній Америці, на Карибах, Західних Балканах та у Лівані. Як розповіла керівниця програм CER Ванесса Фрага Прол, хаб в Україні відрізняється від інших, адже створений в умовах війни, на відміну від хабів, які стали відповіддю здебільшого на стихійні лиха – урагани, виверження вулканів та підтоплення, однак дещо схожим може бути досвід хабу у Лівані, створеного після вибухів у порту Бейрута, та на Балканах.
«Чорноморський регіональний хаб допоможе створити структуру й бути краще підготовленими, більш скоординованими і потужніше реагувати на загрози. Заклади культури мають готуватися, адже коли є надзвичайна ситуація, досить часто на спадщину можуть не зважати. Партнери та громадянське суспільство зібрали чимало знань як реагувати на потреби й виклики.
Ця ініціатива має бути горизонтальною і вертикальною водночас. Слід охопити максимальну кількість культурних закладів, бо система культурної спадщини – це екосистема, йдеться не лише про національну спадщину, але й про приватні колекції, у фокусі уваги — архіви, бібліотеки, музеї, пам’ятки. Потрібно залучати до захисту військових, рятувальників, адже самостійно ми не зможемо виконати необхідні завдання. Важливо, щоб органи влади дієво реагували на зміни. Бо якщо ми втратимо культуру зараз, то це буде назавжди», — наголосила Ванесса Фрага Прол, керівник програм Cultural Emergency Response.
Громадська організація Museum for Change працює з 2017 року в Одесі задля поліпшення комунікацій та фандрайзингу музеїв. Від початку вторгнення рф в Україну активісти допомоги понад сотні колег та інституцій необхідними матеріалами, шукали партнерів і залучали кошти для збереження спадщини та підтримки команд.
«В рамках цього проєкту ми плануємо зібрати всі напрацювання музеїв, архівів, бібліотек, в яких вже є досвід, і структуризувати усю інформацію. Тобто, є музеї, в будівлі яких були влучання, є ті, які були поряд, в інших сталися пожежі, хтось добре займався евакуацією. Всі ці знання і досвід реагування ми хочемо зберегти в одному місці, адже ситуації повторюються. Так у культурних менеджерів, представників, співробітників цих установ вже буде розуміння як реагувати», — розповіла Дарія Д’якова, директорка Museum for Change.
Після початку повномасштабного російського вторгнення проактивні українські музейники створити Штаб порятунку спадщини (HERI), який допомагав українським культурним установам швидко реагувати на виклики й потреби.
Згодом на документуванні руйнувань спадщини, експедиціях та цифровізації зосередила зусилля Українська лабораторія моніторингу спадщини HeMo. Вона вже охопила 15 областей і понад тисячу об’єктів задля порятунку, стабілізації та відновлення за методологією Міжнародного центру з дослідження, збереження та реставрації культурних цінностей ICCROM й для притягнення Росії до відповідальності у міжнародних судах.
«Другий великий напрямок – це цифровізація, зокрема музеїв, за міжнародними стандартами в українських реаліях. Важливо наші надбання, які зараз недоступні відвідувачам і під загрозою через війну, мати в цифровому вигляді і зробити доступною в Україні та світі.
Усе це — про величезні знання про те, що робити і як документувати. Менеджмент знань стане нашим внеском у Хаб. Він про співпрацю і взаємодію не лише між нами, а й усіма дотичними ініціативами», — наголосив Василь Рожко, засновник Heritage Monitoring Lab, голова ГО Тустань.
У Києві ще з 2022 року функціонував хаб Штабу порятунку спадщини (HERI), який переважно фокусувався на розповсюдженні матеріалів та захисного обладнання. З перших днів повномасштабної війни музейники намагалися забезпечити потреби колег в регіонах, тоді вдалося допомогти щонайменше 300 установам. Тож Чорноморський хаб — це продовження і підсилення напрацьованого, адже постійно здійснюються експедиції, перекладаються методичні видання та міжнародні інструкції, проводяться тренінги, збираються артефакти, документуються пошкодження й оцінюються ризики сфері культурної спадщини, діє наша Мобільна лабораторія з оцифрування — каже співзасновник Агенції стійкості культури (ACURE), генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло. Він підкреслив, що запуск Чорноморського хабу в Україні саме зараз має не лише практичне, а й символічне значення, адже цьогоріч світ відзначає 70-ту річницю Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.
«Багато надій було на Гаазьку конвенцію, яка мала би захистити нашу культурну спадщину від агресії рф. Ця угода стала реакцією цивілізованого світу на втрати часів Другої світовій війни. Згодом її доповнили два протоколи, адже стало зрозуміло, що конвенція потребує механізмів її імплементації. Для України, підписанта Гаазької конвенції та обох протоколів, особливо актуально й важливо, щоб міжнародне право діяло, а не лише декларувалося. Тож, Хаб діятиме в контексті положень Гаазької конвенції. Важливо завчасно створювати систему швидкого реагування і захисту культурних цінностей, оцінювати втрати і ризики, збирати необхідні докази для Міжнародного кримінального суду, для інших юрисдикцій, які будуть створені саме для притягнення до кримінальної відповідальності винних за злочини проти ідентичності та культури» — вважає Ігор Пошивайло.
Одна із місій Чорноморського регіонального хабу – можливість впливати на формування культурної політики і стратегії швидкого реагування на надзвичайні ситуації на державному рівні, а після завершення війни і на процеси стабілізації раннього відновлення відбудови України.
Як змінюються виклики та потреби культурних установ, якою має бути стратегія роботи Чорноморського регіонального хабу й яким досвідом Україна вже може поділитися зі світом ініціатори сторення хабу та партнери обговорили у Києві з широким колом представників культурної сфери, правоохоронців (ОГПУ), рятувальників (ДСНС), ЗСУ, органів місцевого самоврядування, дипломатів.
Регіональний хаб допоможе співпрацювати зацікавленим інституціям, розробляти канали та протоколи для координації між органами влади, службами реагування та установами культурної спадщини. Паралельно Регіональний хаб в Україні інституціоналізує прогрес, досягнутий українськими захисниками культурної спадщини від початку великої війни.
