Благодійний освітній проєкт STEM is FEM спільно з видавництвом «Віхола» провели дискусійну панель «Це неправда: як українські науковиці борються зі стереотипами». Обговорення відбулося в рамках львівського форуму видавців Book Forum Lviv.
Українські науковиці-авторки науково-популярних книжок обговорили, з якими стереотипами про свою професію та сферу вивчення стикаються майже щодня. У дискусії брали участь генетикиня Катерина Шаванова, орнітологиня Наталія Атамась, біологиня Ольга Маслова, радіобіологиня Олена Паренюк та аналітикиня з питань зовнішньої політики України Катерина Зарембо. Модераторкою заходу виступила співорганізаторка проєкту STEM is FEM, Дар’я Бичкова.
Найважливішою тезою, із якою погодилися всі спікерки, стала думка, що суспільство часто намагається спростити науку і шукає швидких рішень. Та аби прийняти справді наукове рішення, все ж треба докласти зусиль. Кандидатка біологічних наук, членкиня експертної ради проєкту STEM is FEM та співавторка книги “Коли я нарешті висплюся” Ольга Маслова для прикладу наводить відповідь на найпопулярніше питання до неї – “о котрій годині треба прокидатися, щоб бути успішним?”.
“Хронотипів людини значно більше, ніж сови, жайворонки, голуби. Це цілий спектр. І визначити його важче, ніж дізнатися, який ти вазон за тестом у фейсбуці. Треба над собою попрацювати кілька тижнів. Підйом о 5 ранку для ранніх хронотипів – це ок, для проміжних хронотипів – нормально, для них важливо знайти хоч якусь систему, а для пізніх хронотипів – це просто смерть”, – пояснює пані Ольга.
А велике спрощення веде до необґрунтованих страхів, замість обережної і продуманої поведінки. Все про це знає Олена Паренюк, кандидатка біологічних наук, спікерка проєкту STEM is FEM, співавторка майбутньої книги про пригоди радіобіологинь у Чорнобилі.
“Багато хто в нас вважає, що “атомна енергетика” дорівнює “радіація”, дорівнює “небезпека”. Але вони забувають, що атомна енергетика дає нам більше половини електроенергії, що існує концепція радіаційної безпеки, яка доволі складна, і її неможливо розповісти поспіхом. Люди все одно вважають, що радіація – це виключно небезпечно,” – розповідає Олена Паренюк.
Не обійшли у розмові і гендерні стереотипи, із якими все ще вимушені стикатися науковиці в Україні.
«Є стереотип, що філологія – це не професія, і міжнародні відносини – теж не професія, при цьому викладання – хороша професія для жінки, тому що є великі канікули. І при цьому в сфері міжнародних відносин що вище ти підіймаєшся, то більше там чоловіків», – поділилась власними спостереженнями головна авторка посібника «Писати аналітику може кожен», асоційована аналітикиня Центру «Нова Європа», викладачка «Києво-Могилянської академії» Катерина Зарембо.
Ініціатор проєкту STEM is FEM Сергій Токарєв додає, що такі проблеми зустрічаються не лише серед науковців.
«Хоча ІТ – найпрогресивніша професіональна сфера, та і вона все ще не позбулася повністю гендерних стереотипів. Тому ми продовжуємо проводити такі круглі столи, обговорення, розвиваємо соціальні, мотиваційні та освітні проєкти, які крок за кроком змінюють суспільство на шляху до рівності», – наголосив ініціатор STEM is FEM, засновник та інвестор технологічної компанії Roosh Сергій Токарєв.
