Широко відома будівля київського «музею з левами», відкритого у 1899 році як Міський музей старожитностей і мистецтв, стала місцем започаткування кількох визначних музейних колекцій. Спільним домом музей був для трьох тепер окремих інституцій – Національного художнього музею України, Національного музею історії України та Національного музею декоративного мистецтва України.
До 125-річчя відкриття першої експозиції в Національному художньому музеї України відбудуться події, які об’єднають три музеї в своєму історичному рідному домі. Проєкти, що відсилають до перших десятиліть існування музею, відновлюють історичну тяглість та цілісність колекцій. Сьогодні ми переглядаємо та переосмислюємо досвід наших видатних попередників, залучаючи новітні методи дослідження та показу, і продовжуємо розпочату ними справу представляти історію українського мистецтво в усій складності й різноманітті.
З 10 жовтня буде відкрито наступні проєкти, які можна буде оглянути з четверга по суботу, з 12.00 до 17.30.
«Витоки. До 125-річчя виставки до ХІ Археологічного з’їзду»
З нагоди відкриття ХІ Археологічного з’їзду Вікентій Хвойка з 5 серпня 1899 року влаштував виставку в залах другого поверху ще недобудованого приміщення Київського міського музею старожитностей і мистецтв. Вона експонувалася ще місяць після закінчення з’їзду й започаткувала зібрання сучасного Національного музею історії України.
Виставка «Витоки» презентує найзмістовнішу частину – 54 експонати (серед них артефакти трипільської культури та скіфські старожитності), які могли демонструватися 1899 року, а також надзвичайно цікаві документи, пов’язані з музейницькою діяльністю Вікентія Хвойки, що зберігаються в Національному музеї історії України.
Віртуальний тур виставкою 1925 року «Український портрет ХVІІ – ХХ століть»
Цей проєкт присвячений легендарній виставці українського портрету, що була розгорнута в трьох залах другого поверху нинішнього NAMU. Її організаторами виступили видатні науковці музею Данило Щербаківський та Федір Ернст, які також стали авторами каталогу, до якого увійшли 259 портретів.
Проєкт є результатом багаторічного дослідження науковців музею в співпраці з колегами з інших інституцій щодо відтворення повноцінного вигляду експозиції 1925 року. Майже усі твори з виставки було не лише ідентифіковано, але й віднайдено їх теперішнє місце збереження.
Відвідувачі за допомогою нових технологій мають можливість опинитися в просторі виставки 1925 року, «рухатися» залами, розглядати експонати, знайомитися з новітніми музейними дослідженнями колекції завдяки аудіогіду та інформації до кожного твору. Вперше історія музею і України постане через відтворення цілісності колекції на прикладі визначної виставки, під час якої було сформульовані критерії та напрямки, актуальні до сьогодні.
Публічна програма до 125-річчя музею: дискусії, які відбуваються кожної п’ятниці 18.10 – 6.12, о 16.00. Вхід вільний за умови попередньої реєстрації. Більш детальна інформація буде доступна за тиждень до події.
Наразі Україна позбавляється імперського диктату в реаліях життя, але ще залишаються певні поняття і терміни, успадковані від науки часів імперії. Дискусії об’єднають не тільки музейних науковців, а й дослідників культури, мистецтва, історії, літератури, широкого кола зацікавлених учасників. Програма відбудеться за участі Центру урбаністичних студій та Київського національного університету імені Т.Шевченка.
18 жовтня. Вступна розмова. Як змінилося поняття “національний” щодо мистецтва і щодо розуміння ролі й місця музею? В який спосіб вибудовувати наратив, інклюзивний щодо представлення національностей та децентралізований у відповідності до дійсної ситуації?
25 жовтня. Київська Русь, Україна-Русь, Литовська Русь? Проблема термінології.
1 листопада. Середньовічний період: Питання хронології та періодизації. Коли завершується доба «Київської Русі»? Коли закінчується Середньовіччя в українських землях?
8 листопада. За лаштунками формування національної української ідеї: зворотні процеси. Якою була культурна експансія імперії в Україні в другій половині ХІХ століття? Якими були інструменти імперського впливу? Як це позначилось на культурі в Україні?
15 листопада. 1920-і: «Коренізація»/ «українізація»: «національне відродження» чи національна трагедія?
22 листопада. Як говорити про кримськотатарську спадщину в контексті України? Яку термінологію та періодизацію ми застосовуємо?
29 листопада. Мистецтво другої половини ХХ століття: інерція термінології радянського мистецтвознавства. Чи було «повернення модернізму» у 1960-х? Що робити з термінами «суворий стиль», «дозволене мистецтво», «фольклоризм» тощо?
6 грудня. Підсумкова розмова. Як перегляд канону в музеї впливає на суспільство/місто/країну? Якою є роль вироблених музеєм критеріїв і методологій в ширшому контексті – публічному та академічному?
Всі події відбуваються в Національному художньому музеї України, за адресою: вул. М.Грушевського, 6. ВАЖЛИВО: Потрапити до музею можна через службовий вхід, розташований з тильного боку будівлі. Для цього музей необхідно обійти праворуч по Музейному провулку.
Вартість відвідування: повний квиток – 150 грн, пільговий (школярі, студенти, пенсіонери) – 100 грн, для військових вхід вільний.
