В Україні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. Це стосується не лише міської інфраструктури, а й закладів культури, які мають бути доступними для всіх без винятку. Особливої актуальності ця тема набула під час повномасштабної війни, адже зростає кількість людей, які потребують вільного простору, серед них – ветерани, люди з інвалідністю, люди поважного віку та маломобільні громадяни.
До цього важливого процесу долучається й Музей мистецької родини Кричевських (один із підрозділів Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному), який готується до масштабних змін, що зроблять його більш відкритим і доступним для людей з різними потребами. Проєкт, підготовлений Громадською організацією «Конгрес українських керамологів» (ГО «КУК»), став переможцем грантового конкурсу зі створення безбар’єрного простору за підтримки Британської Ради в партнерстві з Українським культурним фондом.
Завдяки грантовій підтримці музей не лише усуне фізичні бар’єри, а й створить сучасний інклюзивний простір, де кожен відвідувач матиме можливість повноцінно знайомитися з українською культурною спадщиною.
Одним із найважливіших етапів стане встановлення платформи-підйомника, яка забезпечить безперешкодний доступ до музею людям, які користуються колісними кріслами, людям поважного віку та всім, кому важко долати сходи.
Водночас експозиція стане більш доступною і для людей із порушеннями зору. У музеї з’являться тактильні 3D-моделі архітектурних шедеврів Василя Кричевського, мнемосхеми, інформаційні матеріали шрифтом Брайля та QR-коди з описами експонатів. Такі рішення дозволять по-новому взаємодіяти з музейним простором та зроблять його зрозумілим і комфортним для більшої кількості відвідувачів.
Окремим напрямом проєкту стане створення постійного мистецького простору для проведення майстер-класів із рапортного орнаменту за мотивами творчості Василя Кричевського. Зокрема мистецтво буде не лише способом пізнання української культурної спадщини, але й інструментом підтримки, спілкування та відновлення. Першими учасниками занять стануть учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи та діти українських воїнів.
За словами завідувача Музею мистецької родини Кричевських, члена ГО «КУК» Антона Плохого, цей проєкт має особливе значення як для самого музею, так і для суспільства: «Для нас це набагато більше, ніж оновлення музейного простору. Ми прагнемо, щоб музей був місцем, де кожна людина почувалася б бажаною, незалежно від своїх фізичних можливостей. Безбар’єрність – це про повагу, рівність і можливість кожного долучитися до української культури. Особливо важливо, що завдяки цьому проєкту ми відкриємо музей для людей, які раніше, через різні бар’єри, не могли повноцінно його відвідати. Водночас ми створюємо простір, де творчість допомагатиме відновлюватися, знаходити підтримку й нові сенси тим, хто цього сьогодні найбільше потребує».
У музеї наголошують, що ця перемога є ще одним успішним результатом співпраці з Українським культурним фондом. Адже завдяки підтримці Фонду вже вдалося реалізувати низку проєктів, спрямованих на збереження, дослідження та популяризацію української культурної спадщини.
«Ми щиро раді продовженню співпраці з Українським культурним фондом. У роки повномасштабної війни особливо важливо, що в Україні є інституції, які не лише підтримують культуру, а й допомагають їй розвиватися. Завдяки таким програмам музеї можуть ставати більш сучасними, доступними й ближчими до людей. Ми всі разом робимо надзвичайно важливу справу – зберігаємо українську культурну спадщину, відкриваємо її для ширшої аудиторії та доводимо, що навіть у найскладніші часи культура залишається одним із фундаментів нашої держави», – зазначила фінансова менеджера проєкту, заступниця генерального директора Національного музею-заповідника українського гончарства, членкиня ГО «КУК», докторка філософії Ольга Кульбака.
Реалізація цього проєкту стане ще одним прикладом того, як українські музеї змінюються відповідно до сучасних потреб суспільства. Адже безбар’єрність – це не лише про пандуси чи підйомники. Це насамперед про створення простору, у якому кожна людина, незалежно від своїх можливостей, відчуває себе рівноправною, бажаною та має можливість доторкнутися до унікальних художніх пам’яток української культури.
Світлана Пругло,
завідувачка інформаційної служби Національного музею гончарства
Фото Юрка Пошивайла
