Її хліб насущний – кадр фільму Вячеслава Бігуна нагородженого в 2024 році
28 грудня, у Міжнародний день кіно, режисер В’ячеслав Бігун підбиває підсумки року, який знову підтвердив його статус одного з найвідоміших українських кіномитців у світі. У 2024 році його фільми здобули понад 50 нових номінацій і 11 нагород, утверджуючи унікальність його авторського стилю та чуттєвого підходу до режисури.
За даними IMDb, В’ячеслав Бігун став другим у світі режисером за кількістю номінацій, поступаючись лише легендарному Мартіну Скорсезе. З 352 номінаціями на рахунку він шостий рік поспіль залишається найбільш титулованим українським режисером, чиї фільми отримали понад 430 номінацій і нагород разом.
Фільми В’ячеслава Бігуна вирізняються емоційною глибиною, увагою до деталей та майстерністю у передачі людських почуттів. Його роботи торкаються не лише історичних чи воєнних тем, але й розкривають внутрішній світ героїв, їхню силу, вразливість та мрії. Особливо це відчувається у стрічках, де центральними фігурами стають жінки. Наприклад, у новій стрічці «Доля чи воля. Маруся» режисер через долю головної героїні досліджує жіночий вибір і силу духу у важкі часи. Фільм отримав схвальні відгуки на міжнародних фестивалях, адже він розкриває універсальні теми, близькі кожному: любов, боротьбу за своє місце у світі та прагнення до свободи.
Фільм «Доля чи воля. Маруся» у 2024 році представлено на чотирьох фестивалях: Міжнародний фестиваль історичного кіно «Поза часом», Карпатський гірський міжнародний кінофестиваль, «Кінодокументи війни», МКФ Колізеум (COLIFFE – COLiseum International Film FEstival) в Римі. Ще один новий фільм режисера «Ficus», який доповнює цикл фільмів про живі істоти, представлено на п’яти кінофестивалях світу.
Особливе місце у творчості режисера займає стрічка «Остання зйомка», яка стала найбільш титулованою роботою року. Цей фільм, присвячений медійникам і кінематографістам, які загинули на війні, не залишає байдужими глядачів у всьому світі. Режисер крізь призму камер і об’єктивів, які не встигають зняти останній кадр, передає глибоку трагедію війни. Проте цей фільм не лише про втрати — це історія про людей, які жили пристрастю до творчості, мужністю та любов’ю до життя.
Цей фільм може бути особливо близьким, адже він спонукає задуматися про цінність кожної миті, про те, що любов і творчість є тим, що залишається навіть після нас. Ті, хто втрачали близьких чи підтримували їх у складні часи, знайдуть у цій стрічці відлуння власних почуттів.
«Остання зйомка» отримала п’ять престижних нагород, зокрема: нагороду Mobile Journalism Awards (#MojoAwards), спеціальний диплом фестивалю «Дніпро-Сінема» за неординарне висвітлення доль загиблих кінематографістів і медійників, відзнаки фестивалів «Кінокімерія», UNICA та інших.
Це стрічка, яка надихає, нагадуючи, що навіть у темні часи є місце для світла.
На МКФ «Make Art Not Fear» (Твори мистецтво, не страх) у Португалії представлено інші фільми автора про російсько-українську війну «Перероджена в огні», «Сильні духом», «Останній дзвінок». Кілька фільмів режисера – «Доля чи воля. Маруся», «Мати» та «Довженка. Український Гомер кіно» – представлено на фестивалі «Кінодокументи війни». Фільм Vinum, чуттєвий кінопогляд на символ життєвої сили, багатства та соціального статусу, представлено на фестивалі WINECAST в Кахетії.
Фільм-спогад про Голодомор «Її хліб насущний» нагороджено як «Найкращий фільм» на Міжнародному фестивалі історичних фільмів (Шумен, Болгарія). Фільм «Сильні духом» про першого успішно звільненого бранця Кремля Юрія Яценка відзначено на МКФ PTAKH – Ukraine International Film Festival (Лондон, Великобританія). Фільм «Між пеклом і раєм» нагороджено спеціальною відзнакою на фестивалі Varsity Film Expo в Африці (Замбія).
Стиль В’ячеслава Бігуна — це поєднання документальної точності з ліричністю художнього кіно. Він не боїться експериментів, приділяє особливу увагу людським емоціям і завжди залишає місце для особистих інтерпретацій глядача. Його фільми — це не лише про героїв на екрані, але й про кожного з нас. Як зазначають кінокритики, фільми В’ячеслава Бігуна є культурними амбасадорами українського кіно у світі, зокрема завдяки тому, що режисер знаходить у складному красу, у трагедіях — людяність, а в історії — живі голоси. Фільми В’ячеслава Бігуна — це запрошення у світ людських переживань, натхнення та правди. Це кіно, яке залишається у серці.
У 2024 році В’ячеслав Бігун додав до своїх здобутків ще понад 50 номінацій і 11 нагород, загалом його фільми стали учасниками понад 160 фестивалів (Сам режисер особисто не відвідував жодного з вказаних фестивалів, його фільми промовляю за себе). Це не лише визнання його таланту, але й важливий крок для популяризації українського кіно у світі.
